До українців у Європі ставляться як до третього сорту
Без чесно зароблених грошей, зі статусом депортованих, із боргом у кількасот євро за депортацію, з приниженою гідністю рівно рік тому повернулись на батьківщину з сезонних робіт в Іспанії 10 мешканців Львівщини. Коли заробітчани повертались в Україну, їх затримала прикордонна поліція Німеччини за порушення правил перетину кордону. Потерпілі громадяни України подали позов проти держави Німеччина за образу гідності.
Заробити гроші на оплату операції рідним, на власне лікування чи на навчання дітей – це основні причини, які спонукали галичан поїхати торік на сезонні роботи в Іспанію.
Українці не мали наміру залишатись в Європі
Львів’янка Тереза Семенів після смерті чоловіка сама виховує сина, за фахом вона кухар. Жінка звернулась у фірму-посередник ВАТ «Львівінтуртранс», оскільки це підприємство вело переговори із сільськогосподарською Асоціацією Фрешуельва про забезпечення робочою силою. Фірма відкрила жінці іспанську візу на три місяці, а потім восени вона мала перспективу знову поїхати уже на 10 місяців.
Тереза Семенів упродовж трьох місяців збирала полуниці. Хоча робота доволі важка, за 6 з половиною годин збирала і переносила 250 кілограмів ягід, її цілком влаштовували умови праці, побут і ставлення працедавця. Жінка поверталась в Україну, як інші галичани, автобусом із Мадрида до Вроцлава.
«Ми повертались додому, хоча мали візу ще на місяць, але боялись порушити візовий режим, бо восени знову збирались в Іспанію», – каже Тереза.
Прикордонна поліція Німеччини затримала українців
Однак, яким було здивування людей, коли уже на колишньому німецько-польському кордоні в Ґерліці групу українців затримала прикордонна поліція Німеччини за порушення правил перетину кордону. Останні пояснили, що в українців не було транзитної візи через Німеччину. Відтак вони порушили закон про перетин території Німеччини.
Люди мали довгострокову іспанську національну візу типу D – з правом перетнути по дорозі 5 шенгенських держав, але тільки раз і в одному напрямку – до Іспанії.
В Іспанію заїхали автобусом без жодних проблем. В Іспанії їх сказали, що таким же ж чином можуть повертатись додому. Натомість прикордонна поліція Німеччини стверджувала, що заробітчани мали право повертатись додому лише повітряним шляхом.
За словами директора ВАТ «Львівінтуртранс» Василя Поповича, такі візи посольство Іспанії видає українським трудовим мігрантам уже роками.
«Ми виступали як посередники щодо працевлаштування за кордоном. Із кожною особою був підписаний індивідуальний контракт, візи ставило іспанське консульське відділення. Вони поставили національну візу плюс перетин 5 країн Шенгену. Я казав, що це неправильно, але Іспанія іншої форми візи для трудових мігрантів не має, щоб її змінити, потрібно звертатись в уряд і парламент Іспанії. Нещодавно між Україною та Іспанією підписана угода про сезонне працевлаштування, але візи далі відкривають національні. Зараз їдуть тисячі людей, вони матимуть проблеми, якщо назад повертатимуться не літаком, а наземним транспортом», – зазначає Василь Попович.
За єдиними шенгенськими нормами, довгострокові візи типу D, зокрема, на підставі працевлаштування, завжди є суто національними і дають право на перебування тільки в країні, яка їх видала, та на одноразовий транзит у напрямку цієї країни через інші шенгенські держави. Для зворотнього шляху власникам таких віз необхідно отримувати транзитні візи всіх транзитних держав або ж летіти літаком. Деякі з шенгенських країн заплющують очі на цю останню норму, але Німеччина й особливо Польща суворо дотримуються її.
«Нас змусили роздягнутись цілком…»
Однак люди найбільш обурені брутальним поводженням із ними німецьких поліцейських, тим, як зневажливо ставляться до українців. Адже кожну людину оглядали індивідуально, змусили цілком роздягнутись, у людей вилучили гроші і їжу.
Депортовані Тереза Семенів, Оксана Сидорова, Ольга Розлуцька і Василь Волчанський розповіли:
– Нам не надали перекладача, адвоката, ми не мали права зробити телефонний дзвінок.
– Нам на руки одягнули кайданки.
– Я просив дозволу, щоб помитись російською (бо німецькі прикордонники сказали, що розуміють російську), а мені вони вже по-польськи сказали, що не розуміють. Я по-польськи, а у відповідь вони російською, що не розуміють. Це була просто якась насмішка.
– Нас цілком догола заставили роздягнутись, щоб провести огляд, і навіть сказали присідати.
Суд постановив взяти українців під варту
Місцевий суд у Ґерліці постановив взяти українців під варту для «забезпечення депортації». А це означало, що вартість затримання мають оплатити самі ж затримані. Гроші за затримання, транспорт, переклад, переліт, персональні витрати на це в українців вилучили майже 10 тисяч євро. По суті, заробітчани віддали усі зароблені гроші.
Одній жінці поліцейський подер закордонний паспорт. Людям пояснили, що телефонувати в українське посольство в Німеччині марна справа, бо там не відповідають.
Згідно з рішенням суду, цим особам взагалі заборонений в’їзд до Шенгенської зони.
Півтори доби українці провели за ґратами без їжі, води, в кімнаті без вікон. Німецький суд ухвалив рішення депортувати громадян України на батьківщину літаком.
«Кожного викликали у зал засідань і не давали можливості висловитись. Справу щодо кожного розглядали по 10 хвилин. Ми почувались злочинцями, терористами», каже Василь Волчанський. –- «Це якийсь візовий парадокс, що ми не знаємо, які мають бути правила перетину Шенгенського кордону. Кожна країна має свої правила. Таких, як ми, сотні українців, лише вони мовчать за всі приниження, які переживають».
До літака в Берліні депортовані проходили через так званий живий коридор німецької поліції, летіли під супроводом української служби охорони, спілкуватись їм було заборонено. Цікаво, розповіли депортовані, що в літаку із заробітчанами у Київ якраз летіли народні депутати Іван Заєць і Олег Зарубінський, які навіть не поцікавились долею своїх співгромадян.
Українців захищають європейські організації, а МЗС України навіть не відреагувало
Міжнародні правозахисні організації Європи, зокрема Німеччини, українська діаспора в Німеччині, депутати Європарламенту допомагають українцям відстояти своє право у суді в Дрездені з вимогою скасувати статус депортованих, повернути їм гроші, здійснити моральне відшкодування і вибачитись. Судове засідання наразі не призначене. Насьогодні уже 4 особам зняли статус депортованих.
Протягом року громадяни України неодноразово звертались із листами до МЗС України, але жодної відповіді не отримали ані від міністерства, ані від посольства України в Німеччині.
«Ми не можемо заробити в Україні, немає роботи, змушені щось шукати, почуваємось цілком незахищеними у своїй державі і держава не може захистити своїх громадян. Владі ми потрібні тільки тоді, коли вибори», – констатували обурені люди.
Справа депортованих українців викликала значний резонанс у німецькому суспільстві.
Фото з сайту: www.image.tsn.ua