ПРАВО НА ОСВІТУ – 2017
ПРАВО НА ОСВІТУ[1]
Система освіти перебуває у стані реформування. У Новому Законі України «Про освіту» задекларовано багато змін. Закон гарантує та забезпечує автономію закладів освіти, що дає їм змогу самостійно, ефективно та якісно функціонувати, регламентує засади громадського самоврядування та контролю у закладах освіти та в галузі освіти на різних рівнях. Статті закону забезпечують прозорість та інформаційну відкритість закладів освіти, визначають права та обов’язки учасників навчального процесу, серед яких закріплюються і міжнародні стандарти у галузі прав людини.
Важливою нормою закону є утворення інституту освітнього омбудсмена, що має забезпечити додаткові умови захисту й забезпечення прав і свобод усіх учасників освітнього процесу.
Важливим стало прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Плану заходів на 2017 – 2020 рр. з реалізації Концепції державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та перспективи впровадження на період до 2029 року». У ньому йдеться про запуск нових державних стандартів, друк сучасних підручників, запровадження концептуальних засад нової системи підготовки та професійного зростання вчителів, створення нової структури школи.
Втім, поки що якісних змін щодо реалізації нововведень цього закону не відбулося. Проблемою залишається безсистемність уже здійснених та запланованих реформ в освіті, а спосіб їх реалізації часто дає поточні результати, що досить далекі від очікуваних.
Багато дискусій викликало «мовне» питання в освіті (ст. 7 Закону України «Про освіту»). Наприкінці 2017 р. Венеціанська комісія рекомендувала внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту», забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи; звільнити приватні школи від нових мовних вимог; убезпечити збереження культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах.
Низка заходів МОН у 2017 р. була пов’язана із забезпеченням рівності доступу до освіти, а саме відсутність відбору дітей до перших класів, забезпечення однакового доступу до якісної освіти дітей із сільських і міських шкіл та запровадження єдиної форми зовнішнього незалежного оцінювання для випускників коледжів та професійно-технічних навчальних закладів.
Незадовільним залишається стан матеріальної бази загальноосвітніх навчальних закладів, який не дає змоги належним чином гарантувати безпечне середовище для учнів та повноцінну реалізацію навчально-виховного процесу. Незважаючи на збільшення фінансування навчальних закладів з державного та місцевих бюджетів останніми роками, в умовах економічної кризи поточне утримання навчального закладу та обслуговування навчального процесу значною мірою здійснюється коштом непрозоро адміністрованих благодійних внесків[2], до яких батьків часто змушують[3].
З наступного навчального року в Україні буде запроваджуватись інклюзивне навчання в усіх школах[4].
Інфографіка: У 2017 році кількість дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у звичайних школах, збільшилась на 70%.
Відтепер відкрити інклюзивний клас можна на підставі заявки батьків або інших законних представників дитини з інвалідністю, висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за підтримки органу управління освітою.
Проте ситуація залишається складною для значної кількості дітей з інвалідністю. Незважаючи на запровадження концепції інклюзивної освіти, з 16395 навчальних закладів забезпечити вільний доступ у всій школі дітям з інвалідністю може лише 69[5].
Окремо постає питання організації індивідуальної форми навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з інвалідністю. Адже для них встановлено вдвічі менше годин на тиждень для опанування навчальної програми, ніж передбачено стандартами загальної середньої освіти[6].
Заслуговує схвальної оцінки намір Міністерства освіти і науки України апробувати у 2018 р. під час зовнішнього незалежного оцінювання тестування для осіб із порушеннями зору за допомогою шрифта Брайля. Це вагомий крок до доступності права на освіту для людей із проблемами зору.
Продовжуються системні проблеми та перешкоди в доступі до освітніх послуг представників ромської спільноти. Незважаючи на позитивні практики в окремих громадах, діти ромів, потрапляючи в заклади освіти, стикаються із серйозними перешкодами, такими, як дискримінація, ізоляція, відправлення у спеціалізовані класи, відсутність необхідної підтримки у процесі навчання[7]. Деякі діти стають жертвами насильства у школі[8].
Слід зауважити, що на державному рівні відбулися й зрушення з питань освіти у галузі прав людини: наприкінці 2017 р. утворено робочу групу з розробки Загальнодержавної програми та плану дій щодо освіти у сфері прав людини[9]. Її поява зумовлена зусиллями громадськості та недосконалістю державної інформаційно-просвітницької роботи в освітньому середовищі щодо поширення знань про права людини і основоположні свободи.
Значні труднощі виникають під час реалізації права на освіту на тимчасово окупованих територіях та у прилеглих до них громадах. Незважаючи на вжиті заходи Кабінету Міністрів та Міністерства освіти і науки[10],[11],[12], ситуація ще далека від вирішення.
На підконтрольній агресорові території приблизно 850 закладів освіти перейшли на навчання за російськими підручниками та програмами. Діти отримують атестати і свідоцтва невизнаних «Л/ДНР», навчання супроводжується агресивною антигуманістичною та антиукраїнською пропагандою.
Кількість дітей із тимчасово непідконтрольних територій, які навчаються дистанційно/на екстернаті, зросла більш ніж на третину. Перевантаженість педагогічного персоналу та безоплатне надання освітніх послуг знижує якість навчання і не дозволяє проводити його у повному обсязі.
Задекларовані програми самостійного та дистанційного навчання, де держава виконуватиме лише функцію контролю атестації, досі не розроблені, тому це нівелює можливість реалізації права на освіту.
Зміни до закону про вищу освіту[13] фактично звузили доступ до вищої освіти для молоді з тимчасово окупованих територій. Недостатній період для впровадження змін та маніпуляції визначених закладів для навчання не дозволили організувати вступ мешканців Криму та Донбасу до українських ВНЗ. Особливо це позначилося на можливостях кримської молоді, яка через недостатність вибору вищих закладів освіти опинилася в «освітній резервації».
Стабільно складним виявилося становище з правом на освіту внутрішньо переміщених осіб. Подекуди прийняті нові порядки звужують раніше встановлені права[14],[15]. Як приклад, досить суперечливим є оновлений порядок вступу до ВНЗ з тимчасово окупованих територій[16], а надання державної цільової підтримки студентам-вимушеним переселенцям реалізується лише частково.
У вищій освіті, незважаючи на поступове впровадження норм досить прогресивного закону 2014 р., досі поширені такі явища, як непрозоре управління та корупція, імітація студентського самоврядування, примус студентів до відвідування позанавчальних заходів[17], порушення права на вибір навчальних курсів, обмеження академічної мобільності студентства та навіть прояви сексизму[18]. У 2017 р. сталося декілька випадків масових студентських протестів[19]. Незважаючи на те, чи змогли їх учасники домогтися певних результатів, керівництво університетів замість прозорого розгляду вимог практикує відрахування активістів протестних рухів з числа студентів[20],[21].
[1] Розділ підготовлено: Козорог Олександра, Потапова Валентина, УГСПЛ
[2] Запит Олени Бондаренко до Державної казначейської служби України // Доступ до правди [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://dostup.pravda.com.ua/request/faktichni_vidatki_po_ktkv_070201?nocache=incoming-29178#incoming-29178
[3] Війна шкільним поборам. Вікна-новини – 01.09.2016 // YouTube канал ViknaSTB [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=hpjQGXRE5SA
[4] Постанова від 26 жовтня 2016 р. №753 Київ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. №585 // Кабінет Міністрів України. Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/753-2016-%D0%BF
[5] Офіційний сайт Державної служби статистики України // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
[6] Наказ від 12.01.2016№8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» // Кабінет Міністрів України. Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16
[7] Дезідеріу Гергей, Тетяна Печончик. Школа для ромських дітей: ласкаво просимо до гетто? // Українська правда. Життя [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/society/2013/08/31/137591/
[8] Ірина Качан. За що побили хлопчика-цигана, або Расизм по-волинськи // ВолиньPost [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.volynpost.com/articles/266-za-scho-pobyly-hlopchyka-cygana-abo-rasyzm-po-volynsky
[9] Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2017 р. №1719 «Про утворення робочої групи з розроблення загальнодержавної програми освіти в сфері прав людини» // Офіційний сайт МОН [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-utvorennya-robochoyi-grupi-z-rozroblennya-zagalnoderzhavnoyi-programi-osviti-v-sferi-prav-lyudini
[10] Закон України від 15.04.2014 р. №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1207-18
[11] Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 р. №909-р «Про схвалення Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року» // Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mtot.gov.ua/5891-2/
[12] Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.01.2017 р. №8-р «Про затвердження плану заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/8-2017-%D1%80
[13] Закон України від 16.05.2017 р. №2026-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України» // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2026-19
[14] Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 р. №975 «Про надання державної цільової підтримки
деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти // Урядовий портал [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249614440
[15] Закон України від 14.05.2015 р. №425-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти» // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/425-19
[16] Причиною закону №6116 є корупція, або чому Співаковський збрехав, а Соболєв голосував «проти»? // Тексти.org.ua [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://texty.org.ua/pg/blog/nartext/read/76677/Prychynoju_zakonu_6116_je_korupcija_abo_chomu
[17] Студентів Драгоманова вигнали на молебень замість пар. Вони прийшли з написами «Мене змусили» // Українська правда. Життя [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2017/09/29/226711/
[18] Президента Могилянки просять пояснити, як на акцію проти насилля пройшли 40 радикалів // Українська правда. Життя [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2017/06/20/224838/
[19] Сергій Мовчан. П’ять головних студентських протестів цієї осені // Політична критика [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ukraine.politicalcritique.org/2016/12/09/p-yat-golovnih-studentskih-protestiv-tsiyeyi-oseni/
[20] Дарка Гірна, Дмитро Мрачник. З КНУ імені Шевченка відрахували учасників студентських протестів // Громадське. Суспільство [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/z-knu-vidrakhovuiut-studentiv-cherez-uchast-v-aktsiiakh-protestu
[21] Валерія Лукашенко. Адміністрація КНУ розказала, чому вигнали ШеваПіл з вишу // Studway [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://studway.com.ua/knu-shevapil/