Публікація

Питання юристу від Письменюк Олександр

За вироком суду обвинувачений зобов”язаний відшкодувати метеріальну та моральну шкоду. На даний час обвинувачений відбуває покарання в місцях позбавлення волі та непрацює. Відповідно даних центральної бази данних доходу не отримує. Яким чином можна стягувати з нього метеріальну та моральну шкоду

Відповідь юриста:

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ч. 1ст. 369  Кримінально-Процесуального Кодексу України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Якщо особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, то вона має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1ст. 128 Кримінально-процесуального Кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Отже, у разі наявності вироку суду має бути відкрито виконавче провадження у встановленому законодавством порядку. Для забезпечення виконання можливе накладення арешту на майно, його опис і передача на зберігання (ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»). Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред’явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження. Так, відповідно до ст. 48, 68 -70 Закону «Про виконавче провадження» передбачаються порядок та розміри звернення стягнення на доходи боржника.

Виконавець зобов’ язаний проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Ст. 10 Закону «Про виконавче провадження» визначає, що до боржника можуть застосовуватися примусові заходи виконання рішень. 

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 48 Закону «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

П. 5-6 ст. 48 Закону «Про виконавче провадження» передбачають, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Якщо кошти для відшкодування моральної та матеріальної шкоди у боржника відсутні, то тоді стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»). Звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею: у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих в наслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку з втратою годувальника; у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами; у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; у п’яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов’язкового страхування ( крім вимог щодо збору на обов’язкове державне пенсійне страхування ); у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги. 

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо немає майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснення державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону про «Виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

В окремих випадках можна розглядати питання відшкодування шкоди потерпілому державою, а саме: ч. 3 ст. 127 Кримінально-процесуального Кодексу України визначає, що шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

Ст. 2 Європейської конвенції «Про відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів» від 24 листопада 1983 р. вказує, що коли відшкодування збитків не може бути забезпечено з

інших джерел, держава повинна це взяти на себе для наступних категорій:  a) для тих, яким в результаті умисних насильницьких злочинів було завдано серйозної шкоди фізичному стану або здоров’ю;  для тих, які перебували на утриманні загиблих в внаслідок такого злочину. Відшкодування шкоди, передбаченого попереднім абзацом, здійснюється навіть у тому випадку, якщо злочинець не може піддатися судовому переслідуванню або бути покараний.

Компенсація повинна покривати в залежності від випадку принаймні такі частини збитку: втрату заробітку, витрати на ліки і госпіталізацію, витрати на похорон і в випадках,

стосуються утриманців (ст. 4 Європейської конвенції «Про відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів»).

Отже,  стягнення відшкодування з  обвинуваченого можливе у порядку виконавчого провадження. У випадках відсутності коштів, стягення, відповідно до норм чинного законодавства, можливе на майно боржника.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування