Публікація

Питання юристу від Дзюбенко Таїсія

підскажіть будь-ласка. зі мною разом в будинку прописаний та проживає мій син, якій являється боржником. мій син ні де не працює, ні яких доходів інших не має, майно, будинок, рухоме й нерухоме майно на яке можливо звернути стягнення в нього відсутне. син кожного місяця здійснює платежі, по мірі своєї можливості, на користь стягувача. однак на днях без будь-якого порередження до мого домоволодіння прибули державні виконавці, без рішення суду, та почали описувати моє майно, я їх попередила що будинок та в ньому майно належить мені, а вони це не приймали до уваги та аргументували свої дії тим, що син прописаний в будинку та проживає. також виконавці спонукали сина, цоб той відсудив свою частку будинку, яку він має за рахунок прописки та спільного проживання з батьками, та продав для погашення боргу. Також хочу зазначити, що у мене не навсе моє майно (меблі, побутова техніка) є документи про його придбання так, як воно дужа старе, чим я можу довести, що воно моє. Якщо можливо то зателефонуйте мені так, як в мене не має можливості постійно користуватися інтернетом.

Відповідь юриста:

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

У випадку, якщо все ж склалась ситуація, коли позичальник не в силах вчасно і в повному обсязі виплатити борг, слід звернутись до банківської установи із проханням про реструктуризацію кредиту. Заходи по реструктуризації можуть бути наступними: зміна строків і розмірів платежу, списання частини боргу (як правило, сум штрафних санкцій), обмін боргу на частку у власності (у разі, якщо сума б оргу дуже велика) тощо.

Відповідно до ЗУ “Про виконавче провадження”: Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

(ч.7 ст.52) У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов’язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

            Накласти арешт на майно родичів боржника банк може лише у тому випадку, якщо вони є майновими поручителями відповідно до кредитного договору. Якщо ж родичі не виступали поручителями і не давали на це своєї згоди, ніхто не може заарештувати їх майно.

В даному випадку, Ваш син не має права власності на об’єкт нерухомості (будинок) та прибудинкову територію, а тому на нього не може бути звернено стягнення і подібні дії державних виконавців суперечать закону.

(ч.1 ст.60) Якщо особа вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, вона може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Статтею 36 ЗУ “Про виконавче провадження” передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Найбільш вдалим рішенням видиється оскарження дії самих державних виконавців, а також постанови про відкриття виконавчого провадження. У Вашому випадку часткове погашення сум простроченого боргу без попередньої домовленості з кредитором є безглуздим. Оскільки, їх ймовірно зарахують до погашення штрафних санкцій. При цьому сума заборгованості не буде зменшуватись, а може навіть збільшиться (адже тіло кредиту, на яке нараховують відсотки не змінюється). Отже за наявності значної заборгованості та ініціювання кредитором судового процесу або позасудових процедур (як в даному випадку) будь-які платежі слід робити лише за письмової домовленості з кредитором.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: