Публікація

Право на приватність – Р. Тополевський

ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬ

Публікацію також можна скачати

 

ПРО АВТОРА

ТополевськийРуслан Тополевський, кандидат юридичних наук, Центр правових та політичних досліджень «СІМ»

 

 

 

 

 

 

Право на приватність (право на недоторканність приватного та сімейного життя) передбачено в Конституції України та конкретизовано у відповідних статтях українського законодавства.

Так, частина 1 статті 32 Конституції містить загальне положення про захист особистого і сімейного життя і заборону державі втручатися в нього, крім випадків передбачених Конституцією. В свою чергу, стаття 30 Конституції України гарантує недоторканність житла, стаття 31 Конституції безпосередньо регулює таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, частина 2 статті 31 Конституції України забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, у частина 3 статті 28 Конституції України забороняє піддавати особу без її вільної згоди медичним, науковим чи іншим дослідам. Інші аспекти та елементи права на приватність розкриваються в Цивільному Кодексі України, Кримінальному кодексі України, спеціальних законах та нормах, наприклад «Про захист персональних даних». Однак на  практиці мають місце випадки правозастосування, які суперечать конституційним вимогам.

Обшуки у Криму

В окупованому Криму продовжується практика свавільних обшуків, метою яких є перш за все залякування[1]. Йдеться як про масові обшуки  співробітниками підконтрольних Росії силових органів домівок кримських татар у лютому[2] та жовтні[3], так і про обшуки у домівках колишніх співробітників кримських ЗМІ та блогерів, зокрема, Леньяри Абібулаєвої, Люманової Руслани і Миколи Семена[4] та Заїра Акадирова у квітні.[5] Подібним чином відбувалися обшуки у делегатів Курултаю кримських татар. [6]

Варто зазначити, що свавільні обшуки кримських татар мають системний характер.[7]Так, наприклад, заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеровим повідомлялося, що у лютому 2016 року російські спецслужби у збирали паспортні дані та брали відбитки пальців мешканців села Медведівка у Джанкойському районі Криму[8].

Банківська таємниця

З 1 січня 2016 р. набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII[9], який доповнює статтю 62 закону «Про банки і банківську діяльність»[10] положенням (п.10), що передбачає розширення повноважень Міністерства фінансів. Так, цим законом йому надається право отримувати дані про рахунки громадян (поточні, кредитні, депозитні тощо), операції та залишки за ними «з метою проведення верифікації і перевірки достовірності інформації», яку подають громадяни для отримання соцвиплат, пільг, субсидій, пенсій, зарплат та інших виплат з державного та місцевих бюджетів. Варто зазначити, що при нарахуванні та отриманні соцвиплат, пільг, субсидій, призначених на сім’ю або домогосподарство, така інформація надається щодо кожного із членів сім’ї або домогосподарства. Окремі експерти вважають таке втручання непропорційно широким, а саме формулювання закону – нечітким.[11]

Обшук, зовнішнє спостереження, відеокамери в громадських місцях, зняття інформації з каналів зв’язку

Обшук і огляд. Продовжується практика підміни обшуку оглядом.

 Як вказують експерти, недостатньо врегульованим залишається повернення коштів, вилучених під час обшуку. Оскільки вони, як правило, проводяться у провадженнях за фактом вчинення злочинів, строки повернення такого майна стає практично невизначеним. З іншого боку, такі грошові кошти, які вилучені на основі згадування в ухвалі слідчого судді «вмлучити грошові кошти» чомусь не розглядаються правоохоронцями як тимчасово вилучене майно і відповідно до них не застосовують накладення арешту. Після вилучення вони фіксуються як речові докази і передаються на депозитний рахунок фінансового управління, а іноді, навіть, зберігаються  у сейфі. На практиці, такі кошти, що  вилучено за ухвалою суду під час обшуку, а потім визнано речовими доказами і на які не накладено арешт повернути неможливо.[12]

Зняття інформації з каналів зв’язку.

НАБУ намагалося отримати можливості проведення негласних слідчих (розшукових)  дій через зміну відповідного законодавства. Однак у лютому 2016 року Президент України висловився проти надання НАБУ такої можливості, перш за все зняття інформації з каналів зв’язку та запропонував співпрацювати в цьому питанні із СБУ[13]. Тим не менше до цього питання повернулися згодом. Так, Кабінет Міністрів дозволив Національному антикорупційному бюро придбати спеціальні засоби для негласного отримання інформації.[14]  Крім того,  до Верховної Ради України надійшов Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності Національного антикорупційного бюро України) № 4812 від 14.06.2016, який передбачав надання дозволу НАБУ на зняття інформації з каналів зв’язку за згодою суду [15] Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції рекомендував  ухвалити цей законопроект.  Зазначимо, що Меморандум з Міжнародним валютним фондом передбачав прийняття цього закону ще до листопада 2016 р.[16] однак парламент все ще не розглянув цей законопроект до кінця 2016 р.

5 серпня стало відомо, що Генпрокуратура намагалася провести обшуки в НАБУ за фактом прослуховування заступника прокурора Київської області Олександра Колесника[17]. Голова НАБУ Артем Ситник стверджував, що  це провадження пов’язано  з перешкоджанням  прийняттю закону  про надання НАБУ права самостійно здійснювати перехоплення інформації з каналів зв’язку. Згодом у НАБУ повідомили, що ГПУ передано документи що підтверджують законність зняття інформації із каналів зв’язку, яке здійснювалося за допомогою СБУ[18].

20 жовтня «Українська правда» опублікувала матеріал, в якому надавала докази стеження за її журналістами. В ній, зокрема вказувалось: «Джерела серед співробітників правоохоронних органів вказують на те, що збором інформації займалася СБУ на прохання Адміністрації президента. Також, за нашими даними, відповідні матеріали отримує голова МВС Арсен Аваков. І стосуються вони не лише журналістів – а й політиків»». [19] Йшлося, зокрема, і про матеріали зі звітами слідчих щодо розмов співробітників видання, які, як стверджується, було підкинуто в редакцію за кілька місяців до вбивства журналіста Павла Шеремета.[20]

Міністр МВС Арсен Аваков повідомив, що Національна поліція зареєструє  кримінальне провадження за фактами оприлюднення інформації про прослуховування журналістів “Української правди”.[21] В той же час, МВС повідомило, що «підпорядковані йому підрозділи не ведуть незаконного прослуховування та спостереження за українськими журналістами поза межами кримінальних проваджень згідно з судовими рішеннями. Опублікована сьогодні на «УП» інформація не є частиною процесуального або оперативного документообігу ані для керівництва МВС, ані для керівництва Національної поліції України»[22]

Зовнішнє спостереження.

У лютому  Михайло Саакашвілі повідомив, що вирішив відмовитись від охорони, наданої йому СБУ, після того, як отримав інформацію про незаконне стеження з участю ресурсів  СБУ за ним. Такі дії він повязав з перекриттям його командою  працівникам СБУ «традиційних джерел корупційних доходів».[23]

У жовтні журналіст Володимир Бойко повідомив про  незаконне стеження працівниками НАБУ за керівником НАБУ –  Артемом Ситником. Він стверджував, що стеження організовано першим заступником директора НАБУ Гізо Углава (якого вважають соратником п.Саакашвілі), що. нібито, керував оперативно-технічним управління НАБУ. Як вказав п. Бойко, ніякого кримінального провадження відносно п. Ситника в НАБУ немає, а слідчий суддя не давав дозвіл на розшукові дії.  Цікаво, що про стеження довідались завдяки флешці з таємними документами, яку, як стверджує Володимир Бойко, загубив працівник відділу візуального спостереження НАБУ.[24]

У листопаді  соратник Саакашвілі, екс-заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе  оприлюднив відео[25], на якому зафіксовано авто з людьми, які, за його словами, є представниками СБУ. Він пов’язав таке стеження з створенням п. Саакашвілі нового політичного руху і стверджував, що воно здійснюється за дорученням заступника голови СБУ Павла Демчини, який очолює управління СБУ з боротьби з корупцією[26].

Про неодноразове  стеження також заявляли журналісти редакції проекту «Секретні матеріали»[27]. Однак, за твердженням журналістів, правоохоронні органи ніяк не реагували на ці заяви[28]

Відеокамери в громадських місцях.

Питання функціонування відеокамер в публічних місцях як частини системи розкриття злочинів залишається неврегульованим. Йдеться перш за все про бажання керівництва Національної поліції та мерів міст встановити якомога більше відеокамер, зв’язавши їх в єдину систему за допомогою централізованого пункту управління.

Практика збільшення кількості камер відеоспостереження триває як на автомобільних трасах для стеження за дотриманням правил дорожнього руху, так і в населених пунктах. Так, мер Києва Віталій Кличко заявив, що на вулицях Києва в рамках програми “Безпечна столиця” планують встановити 8 тисяч камер відеоспостереження, які керуватимуться системою, що дозволяє розпізнавати обличчя. Причому зображення виводитимуться  на сервер КМДА і правоохоронців.[29]

Оглядачі також вказували на проблеми пов’язані з застосуванням нагрудних камер (відеореєстраторів) патрульних поліцейських та подальше розміщення відеозаписів, зроблених ними, у мережі Інтернет або ЗМІ.

Правове регулювання зйомки без згоди на це особи залишається належно неврегульованим і непрозорим. Наприкінці 2015 та у 2016  р. були прийняті накази Національної поліції (№ 100 від 03.02.2016 р.[30] і № 14/1 від 24.11.2015[31]), що мали регулювати як порядок застосування приладів, зберігання та режим доступу до відеозаписів так і порядок використання відеореєстраторів, однак вони не були належним чином оприлюднені. В подальшому ці накази були скасовані.[32]

В свою чергу застосування цих підзаконних актів  породило певні суперечки. Так, на звернення журналіста “Дорожнього контролю” В. Мацьоцького до начальника Управління патрульної поліції м.Івано-Франківська щодо отримання одного з таких відеозаписів, оскільки, на його думку, такі записи є публічною інформацією, було отримано відповідь, згідно якої відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських «можуть надаватися на офіційні запити судових органів та органів досудового розслідування в рамках кримінальних проваджень».[33]

Варто зазначити, що на сьогодні відсутнє належне нормативне регулювання щодо доступу до цих відеокамер, порядку та строків зберігання відеозаписів та правил попередження про відеоспостереження[34]. Очевидно, що таке правове регулювання повинно бути передбачене на рівні закону, оскільки воно безпосередньо зачіпає  права та свободи особи.

Питання що залишаються без відповіді: порядок, місце та строки зберігання відеозаписів режим доступу до них, порядок видалення відеозаписів.

Таким чином, без прийняття відповідного законодавства, оприлюднення  відеозаписів, отриманих без згоди особи з відеореєстраторів без проведення деперсоніфікації особи (приховування обличчя або інших даних, що дозволяють ідентифікувати згадану особу) становить порушення права на приватність, окрім випадків, коли відеозапис демонструвався у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до європейських стандартів[35] відеоспостереження може здійснюватися, проте воно повинно відповідати наступним вимогам:

  • слід систематично позначати зони, в яких ведеться спостереження;
  • слід утворити незалежний орган на національному рівні для незалежного контролю щодо встановлення спостереження, а також зберігання та використання інформації про особу.

Все ще актуальним питанням залишається необхідність уточнення регулювання торгівлі технічними засобами отримання інформації.

Стаття 359 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації, однак відсутня можливість визначити, що саме відноситься до таких засобів. Таким чином, створюється ситуація правової невизначеності, коли особа не може передбачити, чи її дії підпадатимуть під кримінальну відповідальність. А за сучасною практикою визначення цього передбачає необхідність проведення експертизи.

Прослуховування телефонних розмов громадян представниками владних органів все ще залишається актуальною проблемою, з огляду на розшифровки телефонних розмов, які потрапляють до журналістів або і самі записи – безпосередньо в інтернет.

Захист персональних даних, реєстри та ідентифікаційні документи

За повідомленням Державної прикордонної служби мають місце випадки, коли російські прикордонники у Криму відбирають в українців, які перетинають адмінкордон з півостровом, паспорти. Так, якщо в одному випадку причиною були питання щодо печатки на фотографії, то в іншому – наявність у мешканки континентальної частини України кримської реєстрації.[36]

Захист персональних даних здійснюється на підставі Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р.[37], яким врегульовано відносини, пов’язані із захистом персональних даних під час їх обробки,

У травні депутат Верховної Ради України Олександр Грановський  повідомив  про плани звернутися до суду[38] з проханням заборонити редакції програми розслідувань «Схеми» публікувати дані про його зустрічі[39]. Згодом стало відомо, що охорона О.Грановського – працівники СБУ, які попросили оператора передачі пред’явити документи, зробили копію пред’явлених документів, які містять персональні дані та оприлюднили їх в мережі Інтернет. Уповноважений  Верховної Ради України засудила таку публікацію.[40] В подальшому п. Грановський вибачився перед оператором.[41] У червні СБУ повідомила про затримання поліцейського за підозрою у продажу відомостей про наявність судимостей і дозвіл на носіння зброї громадянам України з інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ.[42]

1 жовтня, набув чинності закон України №1474-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України”[43], який забезпечує перехід на біометричні паспорти.
В законі, зокрема, передбачено:

– чітке розмежування видів документів з імплантованим безконтактним електронним носієм та без нього;

– впровадження обов’язку оформлення паспорта громадянина України після досягнення 14-річного віку;

– запровадження посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, та проїзного документа особи, якій надано додатковий захист;

– запровадження карти трудового мігранта як документа, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства, які мають намір займатися підприємницькою діяльністю в Україні, та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Таким чином, для оформлення закордонного паспорта, дипломатичного, службового та низки інших документів будуть використовуватися відцифровані відбитки пальців рук.

Водночас для оформлення паспорта громадянина України вносити відцифровані відбитки пальців рук будуть лише за згоди особи.[44]

Загалом, продовжувалося спрощення доступу до публічних реєстрів та до інформації, яка має суспільне значення. [45] Як за допомогою інтернет-порталу iGov.org.ua, який дозволяє отримати державні послуги он-лайн, так і  за допомогою надання Мінюстом доступу  до своїх реєстрів (наприклад, https://kap.minjust.gov.ua/services/registry).

1 січня 2016 року  набула чинності нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».[46]  Зміни передбачали розширення кола осіб, які можуть здійснювати реєстрацію власності в електронному реєстрі. Також, забезпечено відкритий доступ для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.[47]

Оглядачі вказували на імовірні проблеми з ідентифікацією особи, якій належить майно у випадку шахрайських або рейдерських  дій з електронним реєстром.[48] Однак у Міністерстві юстиції стверджували, що ступінь захисту бази даних високий і надалі його буде додатково посилено., а  несанкціоноване проникнення до реєстру і всі виконувані в ньому дії доволі легко буде відстежити та вжити контрзаходи.

У квітні Міністерство юстиції виклало у вільний доступ[49] єдиний реєстр юридичних і фізичних осіб, які кожен може завантажити в повному обсязі і без реєстрації[50].

Також у квітні повідомлялося, що Національна поліція України впроваджує електронну базу обліку всіх затриманих, які знаходяться в ІТТ[51]. Однак в подальшому інформація про її реальне запровадження була відсутня.

Також у червні Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) у м. Луцьку звернувся до громадськості та суб’єктів владних повноважень щодо неприпустимості порушення законодавства про адміністративні послуги з боку Державної міграційної служби України (ДМС). Питання полягало в тому, що керівництво Державної міграційної служби України тривалий час відмовляло в наданні логінів та паролів доступу до їхніх систем, посилаючись на необхідність прийняття додаткових законодавчих актів. В той же час, за твердженням представників ЦНАП, Державне підприємство «Документ», що входить до сфери управління ДМС, тим не менше,  мало всі можливості надавати надання послуги з видачі «біометричних» паспортів громадянам за додаткові кошти, сплачені громадянами при обслуговуванні у офісах даного підприємства[52].

Варто наголосити, що на сьогодні основним електронним класифікатором, на основі якого відбувається збір та обробка персональних даних громадян України органами державної влади, все ще залишається ідентифікаційний номер, що надається Державною податковою адміністрацією.

Сфера його використання виходить далеко за межі тієї мети, з якою він був запроваджений законом – податковий облік. За відсутності ідентифікаційного коду неможливо легально працевлаштуватися, отримати доступ до пенсійного забезпечення, реалізувати право на освіту, отримати стипендію чи допомогу з безробіття, оформити субсидію, відкрити банківський рахунок, зареєструвати суб’єкта підприємницької діяльності тощо. Фактично, склалася адміністративна практика свідомого порушення органами державної влади Закону України про єдиний реєстр фізичних осіб – платників податків і використання податкового номеру для інших цілей, не передбачених цим Законом.

Справа Центру «Миротворець»

У травні розгорнулась суперечка щодо інформації, яку було розміщено на сайті Центру дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, світу, безпеки людства та міжнародного правопорядку  «Миротворець»[53] .

Йдеться про оприлюднення прізвища, ім’я, по-батькові, телефонів та електронних адрес  приблизно п’яти тисяч журналістів (як українських, так і зарубіжних), які зверталися за акредитацією до так званого ««Міністерства інформації ДНР» для роботи на окупованих бойовиками територіях Донбасу. Адміністрація Центру пояснила, що база даних була отримана в результаті операції по зламу серверів «Міністерства інформації ДНР».

Журналісти звернулися до «Миротворця» вимагаючи негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані відповідних журналістів та до органів влади розпочати кримінальне провадження.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська підтримала таке звернення  і звернулася до  Служби безпеки України та Національної поліції України з рекомендацією «вжити заходів щодо припинення незаконного збору та поширення персональних даних осіб на інтернет-сайті «Миротворець», а також забезпечити блокування доступу до зазначеного сайту на території України»[54]. Вона, також, стверджувала, що «Оприлюднені на інтернет-сайті “Миротворець” дані про осіб є об’єктом захисту відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», який спрямований на захист прав людини і основоположних свобод, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних, та Закону України «Про інформацію»[55].

Прокуратура м. Києва відкрила провадження за  ч. 1 ст. 171 КК України («Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів»)[56]

Своє занепокоєння з цього приводу висловив посол ЄС в Україні Ян Томбінський  та закликав українську владу зробити згаданий контент недоступним[57].  Подібну позицію зайняли представники низки інших міждержавних та міжнародних неурядових організацій.

13 травня Центр «Миротворець» заявив про рішення закрити однойменний сайт та підготовку до надання у вільний доступ в Інтернеті всієї зібраної колективом інформації посилаючись  на вчинений тиск та загрозу витоку в ході розслідування кримінального провадження даних про співробітників Центру, що постійно або епізодично працюють на території ДНР та ЛНР. Однак вже 19 травня, через підтримку їхньої діяльності з боку частини українських громадських та політичних діячів[58] та журналістів[59] було вирішено відновити його роботу, а  згодом на цьому сайті було оприлюднено оновлений список журналістів, акредитованих так званим «Міністерством інформації «ДНР» [60]

21 травня радник глави СБУ Юрій Тандит заявив, що Служба безпеки України перевіряє списки, оприлюднені сайтом «Миротворець», а ті хто, прикривається посвідченнями журналіста, шпигуючи проти України, будуть притягнуті до відповідальності.[61].

2 червня посли країн «Великої Сімки» (G-7) звернулися з вимогою до Центру «Миротворець» видалити згадані дані.[62] В свою чергу,  Центр «Миротворець» заявив, що розглядає цю заяву як таку, яка базується на недостовірних джерелах інформації та що на сайті розміщено лише звичайні контактні дані, які «журналісти з власної волі і усвідомлено передавали представникам терористичної організації ДНР і самостійно публікували в мережі інтернет» та запропонували передати спецслужбам  і поліцейським органів країн G7 «наявні дані про більш ніж 62000 проросійських бойовиків, терористів і їх посібників, російських найманців і військових злочинців, які здійснювали і продовжують здійснювати злочини проти національної безпеки України, світу, безпеки людства та міжнародного правопорядку»[63].

Згодом, президент України Петро Порошенко  заявив, що він засуджує публікацію особистих даних журналістів на сайті «Миротворець» і гарантує захист журналістам, втім,  не має законних засобів для впливу на незалежний веб-ресурс та вважає чинення незаконного тиску неможливим.[64]

Вказана ситуація висвітлила проблеми як з розрізненням власне контактних даних, так і вразливих персональних даних, так само як з механізмами їх захисту. Окремим питанням стоїть правомірність оприлюднення інформації, отриманої завдяки зламу серверів окупаційних органів влади так званих «ДНР/ЛНР» та проблема підтвердження достовірності такої інформації.

Так, Харківська правозахисна група вказувала, що ця інформація «не була взята з відкритих джерел інформації, а отримана з невідомих джерел без посилання на них. Це не дає можливості перевірити та підтвердити її достовірність. Це також вказує на конфіденційний характер такої інформації, щодо розголошення якої жодної згоди надано не було. Крім того, є остаточно невизначеними критерії та мотиви поміщення до цього списку «акредитованих» осіб. За наявною в нас інформацією, в цьому списку фігурують особи, які, наприклад, забезпечували переклад для іноземних місій, що здійснювали моніторинг на території так званої ДНР, особи, які були залучені до здійснення поїздок на непідконтрольну територію з гуманітарними цілями» [65]

Тілесний аспект приватності

Примусові медичні процедури, такі як централізовані щеплення дітей, залишаються предметом для обговорення у ЗМІ, перш за все у зв’язку із якістю вакцин для щеплення, які закупляє МОЗ. У зв’язку із цим частина батьків відмовляється їх проводити, тоді як лікарі попереджують про загрозу епідемій.

Чинна процедура примусового поміщення особи в психіатричну лікарню не захищає належним чином особу від свавілля.

Неналежно врегульованою залишається сфера трансплантології і донорства, зокрема в частині соціального захисту донорів.

Рекомендації

  1. Припинити адміністративну практику протиправного використання ідентифікаційного номеру (коду) платника податків для інших цілей, не передбачених законом. Припинити також застосування поняття «персональний номер», використання якого не передбачено жодним законом.
  2. Внести зміни до законодавства, передбачивши оприлюднення щорічного звіту зі знеособленими даними відносно зняття інформації з каналів зв’язку в порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
  3. Прийняти закон та інші нормативно-правові акти, що захищали би права пацієнтів, зокрема, у частині здійснення примусових медичних процедур, трансплантології і захисту конфіденційної інформації про стан здоров’я.
  4. Внести зміни до законодавства і юридичної практики з тим, щоб усунути суперечність між обов’язковістю щеплень для відвідування дитячих закладів і правом на освіту для дітей, батьки яких свідомо відмовляються робити такі щеплення, особливо, коли такі щеплення протипоказані дитині за медичними показами.
  5. Врегулювати здійснення відеоспостереження в громадських місцях, передбачивши, серед іншого, порядок, умови зберігання та видалення записів, їхнього оприлюднення та створення незалежного органу щодо контролю за цією сферою.
  6. Врегулювати здійснення відеоспостереження щодо ув’язнених осіб таким чином, щоб було дотримано баланс між вимогами безпеки і людською гідністю.
  7. Виключити з переліку відомостей Конституційного суду України, яким надається гриф «Для службового користування», відомості щодо конституційних подань як такі, які представляють особливий суспільний інтерес і створені в рамках діяльності органів державної влади.
  8. Уточнити перелік спеціальних технічних засобів отримання інформації таким чином, щоб пересічний громадянин міг передбачити що з них належить до заборонених (дозволених) засобів та зробити такий перелік розумним та публічним, з урахуванням розвитку новітніх технологій.
  9. Розробити систему соціальних компенсаторів для живих донорів.
  10. Внести зміни в Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг доступу до Інтернет) з урахуванням позиції профільних громадських організацій.
  11. Внести зміни в законодавство щодо порядку використання працівниками патрульної поліції нагрудної камери (відеореєстратора), зберігання інформації, отриманої за її допомогою нього, режим доступу до такої інформації тощо та оприлюднити його;
  12. Застосовувати деперсоніфікацію відеозаписів (так, щоб уникнути можливості ідентифікації особи) перед їхнім оприлюдненням у випадку, коли на це немає згоди особи, яку було зафіксовано на відеозаписі.
  13. Припинити практику правоохоронних органів підміни обшуків оглядами 14. Удосконалити кримінально-процесуальне законодавство, яке стосується коштів, що вилучено за ухвалою суду під час обшуку, а потім визнано речовими доказами і на які не накладено арешт та уточнити порядок повернення цих коштів, зокрема прямо вказати, хто є власником вилучених предметів, які визнано речовими доказами і на які не накладено арешт.

[1] Олександра Криленкова До Криму обшуки не були для російських силовиків методом масового залякування //

http://krymsos.com/news/aleksandra-krylenkova-do-kryma-obyski-ne-byli-dlya-rossiiskikh-silovikov-metodom-massovogo-ustrasheniya

[2] У Криму проходять чергові масові обшуки — Барієв  http://krymsos.com/news/u-krimu-prokhodyat-chergovi-masovi-obshuki-bariyev

Сьогодні з самого ранку почалися обшуки в будинках кримських татар   http://krymsos.com/ru/news/sogodni-z-samogo-ranku-pochalisya-obshuki-v-budinkakh-krimskikh-tatar

[3] ФСБ проводит массовые обыски в домах крымских татар  http://lb.ua/society/2016/10/12/347666_fsb_provodit_massovie_obiski_domah.html

[4] У Криму провели обшук ще у двох журналістів

http://imi.org.ua/news/53137-u-krimu-proveli-obshuk-sche-u-dvoh-jurnalistiv.html

[5] Обшуки в Криму тривають: цього разу прийшли у будинок блогера Заїра Акадирова // http://zik.ua/news/2016/04/19/v_krymu_pryyshly_z_obshukom_u_budynok_blogera_zaira_akadyrov__advokat_692005

[6] Окупанти провели сьогодні обшуки в трьох кримськотатарських активістів: це робиться для посилення репресій http://ua.censor.net.ua/news/380424/okupanty_provely_sogodni_obshuky_v_troh_krymskotatarskyh_aktyvistiv_tse_robytsya_dlya_posylennya_represiyi

[7] У Криму – нова хвиля обшуків і затримань мусульман

http://ua.krymr.com/a/27730730.html

[8]  Російські спецслужби Криму збирали паспортні дані жителів прикордонного з Херсонщиною села – Умеров

http://ua.krymr.com/a/news/27528073.html

[9] http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/911-19

[10] http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/paran1015#n1015

[11] Мінфін отримав доступ до інформації про всі операції на банківських рахунках пільговиків. Під прицілом — 31 млн. українців // http://zib.com.ua/ua/121165-minfin_otrimav_dostup_do_informacii_pro_vsi_operacii_na_bank.html

[12] Осмоловський Д. Вилучення коштів чи легалізований грабіж

http://blog.liga.net/user/dosmolovskiy/article/25494.aspx

[13] Президент обговорив з детективами антикорупційні ініціативи НАБУ

http://www.president.gov.ua/news/prezident-obgovoriv-z-detektivami-antikorupcijni-iniciativi-36708

[14] Постанова КМУ №257 від 2 березня 2016

[15] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59404

[16] Ukraine: Letter of Intent, Memorandum of Economic and Financial Policies, and Technical Memorandum of Understanding  http://www.imf.org/External/NP/LOI/2016/UKR/090116.pdf

[17] ГПУ проводить обшуки в НАБУ за фактом прослуховування прокурора Колесника – Ситник http://hromadske.ua/posts/hpu-provodyt-obshuky-v-nabu-za-faktom-proslukhovuvannia-prokurora-kolesnyka-sytnyk

[18] ГПУ надано документи про законність отримання інформації із каналів зв’язку – НАБУ http://hromadske.ua/posts/hpu-nadano-dokumenty-pro-zakonnist-otrymannia-informatsii-iz-kanaliv-zviazku-nabu

[19] Вуха влади. Як стежать за роботою журналістів УП (ДОКУМЕНТИ) http://www.pravda.com.ua/articles/2016/10/28/7125100/

[20] Справа Шеремета: Долучили матеріали “прослушки” співробітників УП http://www.pravda.com.ua/news/2016/10/26/7124879/

[21] У МВС розповіли, коли прослуховують журналістів  http://www.pravda.com.ua/news/2016/10/28/7125154/

[22] Заява МВС України щодо публікації «Української правди»

http://www.mvs.gov.ua/ua/news/3592_Zayava_MVS_Ukraini_shchodo_publikacii_Ukrainskoi_pravdi.htm

[23] Саакашвілі заявив, що СБУ оголосила йому війну

http://uapress.info/uk/news/show/119236

[24] Саакашвілі пообіцяв повернутися в Грузію  http://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_saakashvili-poobicyav-povernutisya-v-gruziyu/727347

[25] https://www.facebook.com/davit.sakvarelidze/posts/10154030226295233

[26] Саакашвілі анонсував відкриту Раду свого нового “Руху”

http://www.pravda.com.ua/news/2016/11/19/7127349/

[27] Журналісти “Секретних матеріалів” заявляють про стеження і напад невідомих зі зброєю  https://www.unian.ua/politics/1307576-jurnalisti-sekretnih-materialiv-zayavlyayut-pro-stejennya-i-napad-nevidomih-zi-zbroeyu.html

[28] 1+1 медіа повідомляє про нові факти стеження за журналістами http://1plus1.ua/novyny/11-media-povidomlae-pro-novi-fakti-stezenna-za-zurnalistami

[29]  У Києві встановлять 8 тисяч відеокамер – Кличко  http://www.pravda.com.ua/news/2016/10/1/7122342

[30] https://www.slideapp.net/nakaz-departamentu-patrulno-polc-npu-vd-03-02-2016-roku-100

[31] http://www.slideshare.net/krapzen/24112015-141/1

[32] Крапівін Є. Нагрудна камера (відеореєстратор) патрульного: правове регулювання і порушення права на приватність http://police-experts.info/2016/04/14/article-videofixation/

[33] Міхалець всупереч закону заявив, що відеозаписи з нагрудних камер патрульних можуть розголошуватися виключно після запиту від судових інстанцій

http://versii.if.ua/novunu/mihalets-vsuperech-zakonu-zayaviv-shho-videozapisi-z-nagrudnih-kamer-patrulnih-mozhut-rozgoloshuvatisya-viklyuchno-pislya-zapitu-vid-sudovih-instantsiy-dokument/

[34] Наприклад, у Франції доступ до записів стаціонарних відеокамер строго регламентовано. Ці записи зберігаються протягом 30 діб, а потім знищуються, за винятком ситуацій коли має місце кримінальний випадок. Тоді на вимогу правоохоронних органів записи зберігаються без обмеження тривалості і надаються за першою вимогою суду або органів розслідування

[35] European commission for democracy through law (Venice commission), Opinion «On video surveillance in public places by public authorities and the protection of human rights», Adopted by the Venice commission at its 70th plenary session (Venice, 16-17 March 2007)// http://www.venice.coe.int/docs/2007/CDL-AD(2007)014-e.asp

[36] В окупованому Криму ФСБ Росії відбирає паспорти в українців – ДПСУ http://hromadske.ua/posts/v-okupovanomu-krymu-fsb-rosii-vidbyraie-pasporty-v-ukraintsiv-dpsu

[37] http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2297-17

[38] Депутат Грановський хоче через суд заборонити «Схемам» показувати його зустрічі

http://www.radiosvoboda.org/a/news/27740945.html

[39] Депутат Грановський хоче через суд заборонити «Схемам» показувати його зустрічі

http://www.radiosvoboda.org/a/news/27740945.html

[40] Омбудсмен засудила публікацію у ЗМІ персональних даних журналіста «Схем»

http://www.radiosvoboda.org/a/news/27743153.html

[41]Депутат Грановський публічно вибачився перед оператором програми «Схеми»

http://www.radiosvoboda.org/a/news/27744991.html

[42] У Києві затримано поліцейського за підозрою у продажу інформації з системи МВС http://hromadske.ua/posts/u-kyievi-zatrymano-politseiskoho-za-pidozroiu-u-prodazhu-informatsii-z-systemy-mvs

[43] http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1474-19

[44] В Україні відсьогодні починається перехід на біометричні паспорти https://www.unian.ua/society/1549832-v-ukrajini-vidsogodni-pochinaetsya-perehid-na-biometrichni-pasporti.html

[45]  101 публичный реестр Украины. Пользуйтесь! // http://argumentua.com/stati/101-publichnyi-reestr-ukrainy-polzuites

[46] http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/834-19

[47] https://kap.minjust.gov.ua/services/registry

[48] На допомогу рейдерам: невдачі реформи міністра Петренка

http://ua1.com.ua/publications/na-dopomogu-reyderam-nevdachi-reformi-ministra-petrenko-18313.html

[49]  http://data.gov.ua/passport/5fc89a6f-55b8-4ec6-95d6-38a0fdc31be1

[50] Мін’юст відкрив доступ до даних реєстру юридичних і фізосіб

http://www.epravda.com.ua/news/2016/04/19/590050

[51] В Україні з’явиться електронна база обліку затриманих

http://zib.com.ua/ua/123627-v_ukraini_zyavitsya_elektronna_baza_obliku_zatrimanih.html

[52] ЦППР підтримує звернення ЦНАП у м. Луцьку щодо неприпустимості порушення законодавства про адміністративні послуги з боку ДМС http://pravo.org.ua/ua/news/20871551-tsppr-pidtrimue-zvernennya-tsnap-u-m.-lutsku-schodo-nepripustimosti-porushennya-zakonodavstva-pro-administrativni-poslugi-z-boku-dms

[53] https://psb4ukr.org

[54]  Омбудсмен просить заблокувати доступ до сайту “Миротворець”, який “злив” дані про журналістів
https://www.unian.ua/politics/1343148-obmbudsmen-prosit-zablokuvati-dostup-do-saytu-mirotvorets-yakiy-zliv-dani-pro-jurnalistiv.html

[55] Омбудсмен просить заблокувати доступ до сайту “Миротворець”, який “злив” дані про журналістів
https://www.unian.ua/politics/1343148-obmbudsmen-prosit-zablokuvati-dostup-do-saytu-mirotvorets-yakiy-zliv-dani-pro-jurnalistiv.html

[56] Прокуратура відкрила провадження за фактом публікації на сайті “Миротворець”

http://tyzhden.ua/News/164867

[57] В ЄС обурені публікацією ДНР-leaks та закликали Київ прибрати дані журналістів

http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/05/11/7049087

[58] Життя, смерть та знову життя проекту «Миротворець» http://www.mediakrytyka.info/za-scho-krytykuyut-media/tsenzura/zhyttya-smert-ta-znovu-zhyttya-proektu-myrotvorets.html

[59] Портников обратился к аккредитованным в “ДНР” журналистам: ваша ложь – пятно на нас всех  https://www.obozrevatel.com/politics/41036-portnikov-obratilsya-k-akkreditovannyim-v-dnr-zhurnalistam-vasha-lozh-pyatno-na-nas-vseh.htm

[60] Сайт “Миротворець” “злив” особисті дані акредитованих у “ДНР” журналістів: назріває міжнародний скандал
https://www.unian.ua/society/1341918-sayt-mirotvorets-zliv-osobisti-dani-akreditovanih-u-dnr-jurnalistiv-nazrivae-mijnarodniy-skandal.html

[61] Тандіт: СБУ перевіряє списки журналістів, оприлюднені “Миротворцем”

http://www.pravda.com.ua/news/2016/05/21/7109202/

[62] Заява Послів G7 стосовно персональних даних журналістів

http://www.kiew.diplo.de/Vertretung/kiew/uk/08/03__Politik/Statement__der__G7__Botschafter__0206.html

[63] https://myrotvorets.center/600340-otvet-centra-mirotvorec-na-zayavlenie-poslov-g7-o-publikacii-yakoby-personalnyx-dannyx-zhurnalistov-akkreditovannyx-pri-terroristicheskoj-organizacii-dnr/

[64] Прес- конференція Президента України Петра Порошенка  від 03.06.2016 р.(уривки) https://www.youtube.com/watch?v=NJb_zF4m9ek (українською), https://www.youtube.com/watch?v=qFiUArw-p9I (english)

[65] Заява Харківської правозахисної групи щодо подій, пов’язаних із сайтом «Миротворець»

http://khpg.org/index.php?id=1463377775

KHPG Statement on the Events Linked with the ‘Myrotvorets’ Site

http://khpg.org/en/index.php?id=1463400260

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування