Права людей з інвалідністю – Л. Фурсова
ПРАВА ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Публікацію також можна скачати
ПРО АВТОРА
Фурсова Людмила, головний спеціаліст відділу аналітики та інформаційно-просвітницької роботи з питань недискримінації Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Питання дотримання прав людей з інвалідністю перебували в полі зору суспільства фактично увесь рік. На початку року сфера обслуговування Львова (ресторани «Криївка»[1], «Vapiano»[2] та фітнес-центр «Sport Life»[3]), завдяки повідомленням в соціальних мережах, що мали широку ретрансляцію, опинилась під прицілом громадськості. Насправді, це певне перші випадки в українських реаліях, коли масове обурення та реальна загроза втратити своїх клієнтів змусили власників «Криївка» та «Vapiano» вибачитись та пообіцяти виправити ситуацію. На жаль, інші ситуації, особливо з центрами «Sport Life», що виникали впродовж року в різних регіонах[4],[5], залишились відкритими та не призвели до змін.
До Конвенції про права осіб з інвалідністю внесено довгоочікувані редакційні зміни, які вилучили з тексту міжнародного документу термін «інвалід», замінивши його на більш прийнятний – «особа з інвалідністю»[6]. Наступним кроком, відповідно до Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини, має стати приведення термінів українського законодавства до вимог Конвенції.
Вересень цього року запам’ятався вражаючими перемогами нашої паралімпійської збірної в Ріо-де-Жанейро, де українська команда посіла третє місце в загальному заліку[7], що було найбільшим її досягненням в історії України.
Цьогорічний грудень не став винятком у символічному декларуванні керівництвом держави необхідності забезпечення прав людей з інвалідністю, підтвердженням чого є черговий Указ Президента[8]. Шкода, що Уряд чекав аж до грудня для того щоб затвердити низку актуальних нормативних актів[9], на необхідності затвердження яких громадськість наполягала і раніше. Залишається сподіватись, що другий Уповноважений, цього разу Урядовий[10], матиме вплив на вироблення та прийняття рішень Кабміном.
Статистика. На початок 2016 року в Україні налічувалося 2614061 людей з інвалідністю (у тому числі: 250229 осіб з інвалідністю І групи, 918966 тис. – ІІ групи, 1291249 – ІІІ групи та 153547 дітей з інвалідністю), що дорівнювало 6,11 % у загальній структурі населення (42760,5 тис. осіб)[11].
Статистика людей з інвалідністю, змушених залишити свої домівки, навчання та роботу, фактично самотужки долаючи перешкоди серед чужих людей, також є вражаючою В Україні станом на 7 липня 2016 року налічується 72356 внутрішньо переміщених осіб з числа людей з інвалідністю (4,07 % у загальній структурі ВПО). Найбільша кількість ВПО з інвалідністю у Донецькій (28590 осіб),Харківській (9077 осіб), Луганській (7496 осіб), Запорізькій (6658 осіб) областях, місті Києві (4537 осіб) та Дніпропетровській (3229 осіб) області. На жаль, статистика щодо чисельності ВПО з інвалідністю у розрізі груп та підгруп інвалідності жодним органом влади не ведеться. Окрім того, окремо не облікуються діти з інвалідністю[12].
Зайнятість. Чисельність працюючих людей з інвалідністю станом на 01.01.2016 складала 652,9 тис. осіб[13] у порівнянні з 742 591 працюючими на початок 2015 року[14].
Сфера зайнятості людей з інвалідністю за останній період не зазнала радикальних змін. Законопроект КМУ № 2322а поданий до ВРУ ще в липні 2015 року, детальний аналіз якого проведено у доповіді правозахисних організацій за перше півріччя 2015 року[15], в квітні цього року відкликано. Нагадаємо, що експертів стурбувала норма щодо альтернативи виконання роботодавцем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом укладання з підприємствами громадських організацій людей з інвалідністю договорів на виготовлення (виконання) товарів, робіт і послуг, оскільки така новація могла погіршити зайнятість на відкритому ринку праці, особливо за відсутності механізмів заохочення роботодавців, в тому числі фінансової підтримки для забезпечення розумного пристосування.
У травні 2016 року Кабмін реєструє у ВРУ аналогічний законопроект № 4578[16] в якому вищезазначена норма не зазнала змін. Викликає сумнів й новації альтернативного законопроекту № 4578-2[17]. Наприклад, пропозиція створити реєстр осіб з інвалідністю, що потребують працевлаштування видається зайвим, оскільки така людина за потреби і так звертається до служби зайнятості де її вносять до загального реєстру безробітних.
Наслідком прийняття норми проекту Закону щодо звільнення від сплати адміністративно-господарських санкцій у випадку коли вжито всіх необхідних заходів для забезпечення виконання нормативу робочих місць, однак його не виконано з незалежних від роботодавців причин, може бути зловживання роботодавців.
Додатково пропонується щоб організації, які утримуються за бюджетні кошти також сплачували адміністративно-господарські санкції за невиконання квоти. Ця норма і справді могла би покращити зайнятість людей з інвалідністю в бюджетній сфері, однак важливо прописати механізм таких стягнень, котрі б вираховувались не з бюджету установи, а безпосередньо впливали на осіб, що приймають рішення щодо зайнятості та організовують найм фахівців.
Вбачається, що норма щодо виконання роботодавцем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом укладання з підприємствами громадських організацій людей з інвалідністю могла би бути підтриманою лише за умови, що така робота буде надаватись особам з I групою інвалідності та II групою внаслідок психічних захворювань, оскільки ситуація цих осіб є найскладнішою на ринку праці.
До слова, особи з I групою інвалідності не є захищеними навіть на підтримуваному ринку праці. Підтвердженням цих слів можуть бути два позови до суду незрячих осіб (I групи інвалідності), які були звільнені в 2015 році з підприємства Українського товариства сліпих. Одна людина звільнена у зв’язку із незгодою щодо істотних змін праці, оскільки їй пропонували один робочий день на тиждень[18], а інша – звільнена у зв’язку із скороченням посади, хоча згідно із даними озвученими в суді, ця посада продовжувала існувати і далі[19]. Матеріали судових справ засвідчують, що не дивлячись на звільнення цих осіб, впродовж пів року в цей же період на підприємство прийнято 15 нових співробітників.
Сприятиме зайнятості на державній службі новий Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби», згідно з яким особам з інвалідністю забезпечується застосування принципу розумного пристосування під час конкурсного відбору[20].
Стандарт соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці[21] містить в собі низку позитивних моментів щодо супроводу, зокрема людини з інвалідністю, до працевлаштування та додаткової підтримки на робочому місці. Видається, що такі питання, як облаштування робочого місця відповідно до зазначених в цьому стандарті критеріїв, визначення графіку роботи (гнучкий графік робочого дня, надомна робота, перерви для прийняття ліків та інші потреби людини залежно від стану здоров’я)) необхідно додатково передбачати і в трудовому законодавстві та спростити процедуру отримання роботодавцями коштів на створення умов на робочих місцях для людей з інвалідністю.
Доступність. Оприлюднені ЗМІ відмови в обслуговуванні людей з інвалідністю в мережі «Sport Life» пов’язані із недоступністю цих об’єктів. Така ситуація є результатом внесених ще в 2011 році змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які передбачають перевірку органом державного архітектурно-будівельного контролю лише наданих замовником будівництва документів. Відкриття спортивних комплексів у Львові та Чернівцях після 2011 року із порушеннями вимог ДБН, є підтвердженням неефективності такої процедури.
Аналогічний принцип щодо розгляду лише документів під час відкриття автостанцій передбачено й оприлюдненим для обговорення наказом Міністерства інфраструктури України[22]. Так, процедура атестації автостанції полягає у направленні до Укртрансбезпеки переліку документів. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про атестацію є подання пакета документів, який не відповідає вимогам. Анулювати отримане свідоцтво, відповідно до порядку, можна лише після проведеної перевірки, яка здійснюється за наслідками надходження інформації про невідповідність вимог, що навряд може вважатись ефективним запобіжником порушень.
Державою не вжито заходів для розробки змін до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування щодо обов’язкового врахування під час конкурсу особливих потреб людей з інвалідністю різних нозологій, передбачених пунктом 108.1 Плану заходів з реалізації Національної стратегії з прав людини[23] та на виконання статті 28 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Прикрими є випадки ігнорування виробником транспортного засобу норм Закону. В Києві за результатами торгів було придбано трамвай українського виробництва «Електрон», у якому відсутня система оповіщення номеру маршруту, передбачена вимогами конкурсних торгів[24].
Цього року увага громадськості була прикута до розробки змін до законодавства у сфері доступу осіб з порушеннями слуху до телепродукції. Відповідний законопроект, не дивлячись на визначення добової частки титрування та / або перекладу на жестову мову, яка буде щорічно збільшуватись і до 2020 року становитиме 50 %,, є недостатнім. Зокрема, у експертів викликає занепокоєння, що ця норма не стосуватиметься україномовних фільмів та фільмів дубльованих українською. Крім того, обмежується законопроект виключно політичною рекламою[25]. На жаль, Урядом не виконано заходи Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини в частині використання формату «спрощеного читання» та використання жестової мови в публічній комунікації[26].
Кабміном внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, де передбачено оплату послуг перекладачів (сурдоперекладачів), які залучаються центрами для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги[27].
Рішенням Ради адвокатів України затверджено роз’яснення щодо забезпечення реалізації адвокатами з інвалідністю права на професійну діяльність[28]. Так, за поданням адвоката з інвалідністю до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься інформація (ПІБ) щодо його технічного асистента, який здійснює свою діяльність виключно за письмовим або усним дорученням адвоката. Обов’язки технічного асистента полягають у супроводі адвоката, вивченні та фіксації, в тому числі за допомогою технічних засобів, матеріалів справ, технічний набір текстів документів, що готуються адвокатом, внесення змін та доповнень до документів за дорученням адвоката тощо.
Освіта. В минулорічній доповіді правозахисних організацій зроблено детальний аналіз проекту Закону України «Про освіту» (№ 3491 від 19.11.2015), який, на думку автора розділу, не дає системної відповіді на питання щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами[29].
В квітні цього року до ВРУ внесено чергову редакцію законопроекту, який в жовтні був прийнятий в першому читанні[30]. Доопрацьований законопроект враховує фактично всі висловлені зауваження.
Так, наявні визначення «інклюзивне навчання», «розумне пристосування» та «універсальний дизайн». Інвалідність включено до переліку захищених ознак, за якими гарантується рівний доступ до освіти. Із законопроекту виключено частину 4 статті 18, яка викликала найбільше обурення громадськості та стосувалась того, що дитина в інклюзивному класі не повинна порушувати права інших дітей на освіту. В статті 19 містяться вимоги щодо доступності будівель навчальних закладів. В новій редакції враховано й питання підвезення дітей з сільської місцевості до закладів навчання доступним транспортом (частина 4 статті 13). Стаття 47 щодо умов складання Зовнішнього незалежного оцінювання доповнена необхідністю урахування його доступності для осіб з особливими освітніми потребами.
Прикладом «створення умов» для проходження особами з інвалідністю ЗНО може бути відповідний наказ[31], розробка якого тривала впродовж року. Дискусії громадськості та представників сфери освіти точились навколо створення спеціальних умов для осіб з різними нозологіями в пунктах проведення ЗНО. Станом на жовтень вдалось домовитись про додатковий час до пів години для виконання сертифікаційної роботи; про використання настільних пристроїв для додаткового освітлення; про наявність у пунктах проведення ЗНО пандусів та туалетів, що відповідають вимогам ДБН для МГН. Не дивлячись на вимоги громадськості, надісланий для реєстрації до Мін’юсту Наказ не містив вимог щодо адаптації матеріалів ЗНО для осіб, що у навчанні використовують шрифт Брайля. Лише після звернення УГСПЛ до Міністра юстиції з проханням не реєструвати Наказ, що порушує вимоги статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушує права людей з інвалідністю на вибір між ЗНО та вступними іспитами, гарантованих Законом України «Про вищу освіту», до Наказу внесено відповідні зміни. У новій редакції передбачена апробація ЗНО з декількох предметів із використанням шрифту Брайля в 2018 році, а з 2019 року процедуру проведення ЗНО адаптують під потреби осіб, які у навчанні використовують шрифт Брайля.
Ще в грудні минулого року Президентом України підписано розпорядження щодо створення робочої групи із опрацювання пропозицій реформування системи інституційного догляду[32]. В лютому представлено дослідження[33] ситуації із інституційним доглядом дітей в Україні, зокрема й дітей з інвалідністю. Так, із 151 тис. дітей з інвалідністю 55 тис. перебувають на індивідуальному навчанні, 39 тис. – в спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах та НРЦ, 10 тис. – не охоплені навчанням, лише 8 тис. дітей навчаються в інклюзивних та спеціальних класах. Показана нерівномірність розподілу шкіл-інтернатів: у дев’яти областях немає спеціальних шкіл-інтернатів для незрячих дітей та дітей зі зниженим зором, в той час як у Львівській їх чотири. В одинадцяти областях немає шкіл для дітей з затримкою психічного розвитку, а в Запорізькій їх тринадцять. Інші дані засвідчують, що чим більше інтернатних закладів в регіоні, тим менше діти залучені до інклюзивного навчання.
Основна ідея реформування системи інтернатнних закладів, озвучених впродовж року в численних інтерв’ю Уповноваженим Президента України з прав дитини Миколою Кулебою, полягає у збільшенні фінансування соціальних, медичних та освітніх послуг за місцем проживання дитини, що дозволить повернути таку дитину в сім’ю[34]. Стаціонарні заклади мають стати виключно закладами денного перебування, а держава має забезпечити транспортом дітей з важкими розладами, які і після реформи продовжать навчання в спеціальних закладах, але повинні мати можливість жити вдома. Решта зможе отримувати на базі інтернатів корекційні та реабілітаційні послуги після навчання в інклюзивному класі[35]. На кінець року Президентом так і не підписано указ про затвердження Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей, про яку мова йшла впродовж року.
Відповідно до постанови КМУ[36] з 1 вересня 2017 року припиняється набір учнів до перших та підготовчих класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей із затримкою психічного розвитку, із забезпеченням умов для навчання таких дітей в спеціальних або інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів. Такі інтернати до 2022 року мають бути перетворені на інші типи навчальних закладів. Вітаючи кроки із реформування спеціальних освітніх закладів, необхідно загострити увагу на створенні умов для навчання в інклюзивному середовищі. Оскільки, не здійснення зазначених заходів може мати наслідком порушення права на освіту дітей із психосоціальними порушеннями.
Ініціативами щодо запровадження інклюзивного навчання цього річ відзначилась і Марина Порошенко. Так, з 1 вересня 11 шкіл Запорізької області стали першими учасниками практичного пілотного науково-педагогічного експерименту із розвитку інклюзивного освітнього середовища[37].
Гучні заяви Уповноваженого Президента та ініціативи Марини Порошенко щодо інклюзивного навчання стали каталізатором низки публікацій[38] та телесюжетів на провідних каналах[39],[40]. Впродовж року інтернет-простір заповнювали матеріали про успіхи інклюзії на прикладі дітей з важкими ураженнями та інтерв’ю з прихильниками збереження існуючої системи[41]. Ситуація в Броварах, коли батьки першокласників написали спільну заяву про небажання навчання своїх дітей разом із дитиною з інвалідністю[42], є яскравим прикладом необізнаності суспільства щодо інклюзивного навчання.
Згідно із проведеним фондом «Крок за кроком» дослідженням, ставлення до дітей з інвалідністю та їхніх прав на інклюзивну освіту залишається змішаним: дехто з ентузіазмом підтримує цю концепцію; деякі вчителі погоджуються з нею, але відчувають, що їм не вистачає вмінь; а деякі педагогічні працівники відкрито заперечують ідею навчання дітей з інвалідністю у звичайних школах або класах. Іншою проблемою є нерозуміння сутності інклюзивної освіти. Дослідження показало, що негативне ставлення до інклюзивної освіти більш розповсюджене у сільських школах[43].
Забезпечення виборчих прав. 20 грудня зареєстровано законопроект № 5559[44], яким передбачено включити «інвалідність» та «стан здоров’я» до ознак за якими заборонені привілеї та обмеження, поширити вимоги щодо доступності сайтів на ЦВК, надати можливість звертатись особі до дільничної виборчої комісії з метою внесення змін до реєстру виборців, вимоги щодо доступності до виборчих дільниць, друк виборчих трафаретів шрифтом Брайля на виборах Президента України, використання доступних форматів під час виборчого процесу.
Ініціатива ЦВК щодо удосконалення законодавства про вибори народних депутатів, що відображена у відповідній постанові[45] і внесена в якості законопроекту[46] до ВРУ, навряд може вважатись ефективною. У пояснювальній записці до законопроекту одним з аргументів на користь прийняття відповідних змін, є забезпечення виконання Україною взятих зобов’язань щодо захисту прав громадян з вадами зору на участь у таємному голосуванні на виборах. Суть змін, зокрема полягає у тому, що у виборчому бюлетені для голосування виборець вписує в контурний шаблон цифрами порядковий номер партії або кандидата, що для незрячої людини, навіть за наявності передбаченого законопроектом трафарету виготовленого методом Брайля, є неможливим. Перешкоди у введенні цифр у бюлетень можуть виникнути і в особи з порушеннями руху, зокрема моторики рук.
Реабілітація, охорона здоров’я. Наприкінці року МОЗ офіційно ініціював впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) в українську систему реабілітації[47]. Залишається сподіватись, що ініціатива щодо зміни підходу від медичного сприйняття інвалідності до соціальної моделі, буде втілена.
Іншим кроком стало затвердження Плану заходів з реалізації у 2017-2020 роках пілотного проекту «Створення системи надання послуг раннього втручання» для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя[48]. Основна ідея полягає у розробці на базі існуючих закладів Львівської, харківської, Закарпатської та Одеської областей системи надання відповідних послуг. Наприкінці реалізації проекту планується розробити та затвердити загальні засади та стандарти надання послуг раннього втручання; порядок взаємодії закладів, що надають такі послуги; положення про центр (відділення, кабінет) надання послуг раннього втручання, форми документів; порядок раннього виявлення (скринінгу) у дітей відставання та порушення розвитку; штатних нормативів та кваліфікаційних характеристик спеціалістів (фахівців) для надання цих послуг; вартості та джерел фінансування тощо. Лише за результатами щорічного звітування виконавцями пілотного проекту, можна буде зробити висновки щодо ефективності його реалізації.
Окремі аспекти прав осіб з психосоціальними та інтелектуальними порушеннями. Як і раніше, вказана у підзаголовку категорія осіб залишається найбільш сегрегованою. І йдеться не лише про виконання позитивних зобов’язань держави, але й гарантування фундаментальних прав людини. За різними оцінками, кількість осіб, що живуть із психосоціальними та / чи інтелектуальними порушеннями складає близько 300 тис. Станом на 01.01.2016 кількість повнолітніх недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, становила 37 581, з них 34 798 осіб або 92,6% мають інвалідність[49].
2016-ий можна вважати роком, що заклав передумови для певних змін у сфері забезпечення прав осіб із проблемами психічного здоров’я. В першу чергу, Рішення Конституційного суду за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини[50], яким врешті визнано такою, що не відповідає Конституції норму третього речення першої частини статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу». Ця норма передбачала, що госпіталізація недієздатної особи здійснюється за заявою опікуна. Наслідком ухваленого КС рішення є необхідність законодавчого передбачення судового контролю за госпіталізацією недієздатних осіб. Фактично, госпіталізація недієздатних осіб відбуватиметься за аналогією із примусовою госпіталізацією.
Другою подією, що матиме вплив на дотримання прав людини у сфері психічної допомоги є прийняття Верховною Радою у першому читанні законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги»[51]. Законопроектом якраз пропонується привезти законодавство у відповідність із вищеокресленим рішенням КС. Крім того, планується внести зміни до статті 23 щодо поміщення до інтернатного закладу особи. Пропонується, щоб рішення про поміщення до інтернату приймалось, в тому числі органом опіки та піклування. Вочевидь, гарантоване недієздатним особам право на свободу, яке своїм рішенням підтвердив КС повинно поширюватись і на поміщення до психоневрологічного інтернату. Чи спроможним буде орган опіки та піклування захистити особу від свавільного поміщення її до стаціонарного закладу? Питання, яке на сьогодні виглядає неоднозначним, зважаючи на слабку спроможність органів опіки та піклування. Тому вкрай необхідною є формування політики підтриманого прийняття рішень особами, визнаними недієздатними. Можна привітати пропозицію вилучити із Цивільного кодексу України «Основ законодавства про охорону здоров’я» положення, згідно із яким стерилізація недієздатної особи здійснюється за рішенням опікуна. Разом із тим, законодавець не визначає, яким чином здійснюватиметься стерилізація. Якщо вважати стерилізацію медичним втручанням, то як і раніше для недієздатної особи таке рішення не буде добровільним, оскільки 43 стаття «Основ законодавства України про охорону здоров’я» визначає, що медичне втручання стосовно особи, визнаної недієздатною здійснюється за згодою опікуна. Слід, очевидно, у напрямі політики підтриманого прийняття рішення внести зміни і до статей 39, 43 «Основ законодавства про охорону здоров’я».
У травні 2016 Кабмін знову вніс на розгляд ВРУ законопроект щодо опіки та піклування над особами, визнаними недієздатними та особами, дієздатність яких обмежена[52]. Окрім інституційного забезпечення опіки та піклування, законопроектом врешті пропонується механізм виконання рішень ЄСПЛ, в тому числі Михайленко проти України. Планується, що особа визнана недієздатною може подати заяву до суду про перегляд такого рішення, а також подати до суду заяву про позбавлення повноважень опікуна.
Не можна оминути увагою затвердження нового Типового положення про психоневрологічний інтернат[53]. Згідно із документом, психоневрологічні інтернати забезпечують права осіб, які там перебувають, а реабілітація таких осіб є безпосередньою метою закладів. Позитивним виглядає необхідність формування індивідуального реабілітаційного плану на основі ІПР. Залишається сподіватись, що Мінсоцполітики невідкладно затвердить форму документу.
На п’ятнадцятий рік дії Закону «Про психіатричну допомогу» Міністерство охорони здоров’я України затвердило Правила застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги[54]. Згідно із правилами, фізичні обмеження та (або) ізоляція пацієнтів санкціонуватиметься та здійснюватиметься під наглядом лікаря психіатра. Про застосування вказаних обмежень повідомлятиметься законний представник. У майбутньому слід передбачити повідомлення і Центрів із надання безоплатної правової допомоги для гарантування можливості оскарження особою застосованих обмежень.
Рекомендації:
- Розробити заходи із заохочення роботодавців державного сектору, відкритого ринку праці для зайнятості осіб з інвалідністю, зокрема, розглянути можливість компенсації витрат на забезпечення розумного пристосування.
- Внести зміни до законодавства щодо посилення відповідальності за не створення умов для маломобільних груп населення під час будівництва чи реконструкції.
- Доопрацювати законопроект щодо доступу осіб з порушеннями слуху до інформації в частині перекладу на жестову мову або субтитрування аудіовізуальної реклами та україномовних фільмокопій та фільмокопій іноземною мовою дубльованих українською.
- Забезпечити навчальними матеріалами, технічними засобами навчання дітей з інвалідністю, що навчаються в загальноосвітніх школах за інклюзивною формою навчання.
- Розробити та затвердити стратегію підтриманого прийняття рішень та отримання послуг за місцем проживання особами з інвалідністю за наслідками психосоціальних та інтелектуальних порушень.
[1] Швейцара «Криївки», який не впустив жінку на візку, звільнили з роботи // http://zaxid.net/news/showNews.do?shveytsara_kriyivki_yakiy_ne_vpustiv_zhinku_na_vizku_zvilnili_z_roboti&objectId=1384579
[2] Адміністрація львівського ресторану вибачилася перед відвідувачем із ДЦП, якого виставили за двері // http://press-centr.com/ua/news/14630_Administratsiya-lvivskoho-restoranu-vibachilasya-pered-vidviduvachem-iz-DTsP-yakoho-vistavili-za-dveri
[3] Львів’янин із ДЦП, якого не пустили у спортклуб: “Такої жорсткої дискримінації не відчував ніколи” // http://obozrevatel.com/society/31742-nepriemno-ale-perezhivu–golovne-abi-bilshe-tak-ne-chinili-z-inshimi-lyudmi-na-invalidnih-vizkah-ostap-stadnik-pro-vipadok-u-sport-life.htm
[4] Фізкультурно-оздоровчий центр «Sport Life» – не для людей з інвалідністю // http://versii.cv.ua/avtori/larisa-homich/fizkulturno-ozdorovchij-tsentr-sport-life-ne-dlya-lyudej-z-invalidnistyu/38181.html
[5] Irina Arslan пост в Facebook від 06.06.2016 щодо відмови дитині у якої батьки мають інвалідність // https://www.facebook.com/iryna.arslan/posts/1191585910860740
[6] Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» від 07.09.2016 № 1490-VIII // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1767-17
[7] Паралімпіада-2016. Підсумкова таблиця медалей // http://sportanalytic.com/olympicgames/paralimpiadas_medal.html
[8] Указ Президента України від 13.12.2016 № 553/2016 «Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю» // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/553/2016
[9] Порядок денний засідання Уряду від 14.12.2016 // http://www.kmu.gov.ua/control/uk/meetings/agenda?mid=249584304
[10] Уряд призначив своєю Уповноваженою з питань прав людей з інвалідністю Раїсу Панасюк // http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249587918&cat_id=244274160
[11] «Права людей з інвалідністю в умовах збройного конфлікту на сході України», Аналітичний звіт Української Гельсінської спілки з прав людини / загальною редакцією Аркадія Бущенка. – К., Румес, 2016. – 126 с., С. 26 // http://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/09/People-with-disabiity-and-army-conflict-in-Eastern-Ukraine.pdf
[12] Там само. С. 27
[13] Соціальний звіт за 2015 рік // http://mlsp.kmu.gov.ua/document/188938/2015.doc
[14] Соціальний звіт за 2014 рік // http://mlsp.kmu.gov.ua/document/177143/2014.doc
[15] Права людини в Україні: перше півріччя 2015. Наукове видання. За ред.: А. Б. Благої, О. А . Мартиненка /
Українська Гельсінська спілка з прав людини. — Київ, 2015. – С. 160. // http://helsinki.org.ua/files/docs/1442348382.pdf
[16] Проект Закону № 4578 від 04.05.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів» // http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58963
[17] Проект Закону № 4578-2 від 24.05.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення працевлаштування інвалідів» // http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59218
[18] Справа № 310/614/16-ц. Єдиний державний реєстр судових рішень // http://www.reyestr.court.gov.ua/
[19] Справа № 310/72/16-ц. Єдиний державний реєстру судових рішень // http://www.reyestr.court.gov.ua/
[20] Постанова КМУ від 25 березня 2016 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу
на зайняття посад державної служби» // http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248939538
[21] Наказ Міністерства соціальної політики від 21.09.2016 № 1044 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1359-16
[22] Проект наказу Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Змін до Порядку регулювання діяльності автостанцій» // http://mtu.gov.ua/projects/95/
[23] Річний звіт за результатами моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини
(1 грудня 2015р. –1 грудня 2016р.) // http://hro.org.ua/index.php?id=1481229017
[24] Доступність транспорту та об’єктів транспортної інфраструктури для осіб з інвалідністю. Звіт за результатами дослідження // http://naiu.org.ua/dostupnist-transportu-ta-ob-yektiv-transportnoyi-infrastruktury-dlya-osib-z-invalidnistyu/
[25] Річний звіт за результатами моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини
(1 грудня 2015р. –1 грудня 2016р.) // http://hro.org.ua/index.php?id=1481229017
[26] Там само.
[27] Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 401 «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» // http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/401-2016-%D0%BF
[28] Рішення РАУ № 135 від 10 червня 2016 року «Питання забезпечення реалізації адвокатами з обмеженими фізичними можливостями (інвалідами) права на професійну діяльність» // http://vkdka.org/wp-content/uploads/2016/07/135.pdf
[29] Доповідь правозахисних організацій «Права людини в Україні 2015». Права людей з інвалідністю // http://helsinki.org.ua/prava-lyudej-z-invalidnistyu-b-mojsa/
[30] Проект Закону України «Про освіту» № 3491-д від 04.04.2016 // http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58639
[31] Наказ Міністерства Освіти та науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 29.08.2016 № 1027/900 «Деякі питання участі в зовнішньому незалежному оцінюванні та вступних іспитах осіб, які мають певні захворювання та/або патологічні стани, інвалідність»
[32] Розпорядження Президента України № 818/2015-рп від 25.12.2016 «Про робочу групу з опрацювання пропозицій щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей» // http://www.president.gov.ua/documents/8182015-rp-19687
[33] Моніторингове дослідження функціонування системи інтернат них закладів та закладів соціального захисту дітей (закладів інституційного догляду) // http://www.president.gov.ua/storage/j-files-storage/00/19/29/17d0ed24dde1279b11273ebe4f05d0ed_1455184778.pdf
[34] Інтернет-конфернеція з Миколою Кулебою 05.02.2016 // http://press.liga.net/conf/nikolay_kuleba/
[35] Реформа інтернатів: куди підуть діти з спеціальних шкіл // http://lb.ua/society/2016/03/25/331184_reforma_internativ_kudi_pidut_diti.html
[36] Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 753 «Про внесення змін до постанови
Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585» // http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249444891
[37] У Запорізькій області стартував пілотний для України проект із створення інклюзивного освітнього середовища // http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2016/07/21/u-zaporizkij-oblasti-startuvav-pilotnij-dlya-ukrayini-proekt/
[38] Усім тут місце: Як в школах уживаються особливі діти // http://life.pravda.com.ua/society/2016/11/7/219834/
[39] В Україні планують закрити половину інтернатів та перевести дітей до звичайних шкіл //
[40] Інклюзивна освіта в Україні: у школах закривають спеціалізовані класи // http://fakty.ictv.ua/ua/videos/133894/
[41] Слепая девочка учится в обычной школе: стоят ли усилия результата? // http://www.currenttime.tv/a/27972001.html
[42] «Ми не хочемо, щоб дитина-інвалід навчалась з нашими дітьми», – заявили батьки першокласників однієї зі шкіл м. Бровари // https://www.facebook.com/gromadska.rada.osvita/posts/1819264051642518:0
[43] Прогрес на шляху до виконання в Україні статей 7, 8, 24 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Звіт за результатами дослідження у п’яти регіонах // http://naiu.org.ua/wp-content/uploads/2016/08/Ukraine-research-report_ukr.pdf
[44] Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для забезпечення виборчих прав осіб з інвалідністю» № 5559 від 20.12.2016 // http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60758
[45] Постанова Центральної виборчої комісії від 4 жовтня 2016 року № 406 «Про пропозиції щодо вдосконалення Закону України «Про вибори народних депутатів України» // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0406359-16
[46] Проект Закону № 5306 від 21.10.2016 «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» (щодо удосконалення деяких положень) // http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60332
[47] МОЗ впроваджує в систему реабілітації міжнародну класифікацію функціонування // http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20161219_b.html
[48] Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 948-р «Деякі питання реалізації пілотного проекту «Створення системи надання послуг раннього втручання» для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя» // http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/948-2016-%D1%80
[49] Соціальний звіт за 2015 рік // http://mlsp.kmu.gov.ua/document/188938/2015.doc
[50] Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України “Про психіатричну допомогу” (справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу). Рішення від 01.06.2016 № 2-рп/2016 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-16
[51] Проект Закону № 449 від 15.04.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги» // http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58760
[52] Проект Закону № 4606 від 06.05.2016 «Про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена» // http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58996
[53] Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 № 957 «Про затвердження Типового положення про психоневрологічний інтернат» // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/957-2016-%D0%BF
[54] Наказ МОЗ України «Про Правила застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, та форм первинної облікової документації» // http://zakon.rada.gov.ua/go/z0570-16