Як місячний контракт може обернутись роками служби в АТО

До Української Гельсінської спілки з прав людини звернулось за допомогою близько 10 бійців АТО, з якими військкомат ще в липні минулого року уклав контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України строком на один місяць. Проте із зони АТО їх не відпускають і досі.

Минулого року частину бійців через бюрократичні процедури не встигли оформити в рамках другої хвилі мобілізації. Оскільки третя хвиля ще не розпочалася, то у Рівненському військкоматі не придумали нічого кращого, як запевнити хлопців, що єдиний спосіб приступити до служби – це укласти контракт про проходження військової служби. А щоб хлопці не надто заперечували – запевнили, що служити їм доведеться всього 1 місяць – адже саме такий строк зазначено у контракті. Однак бійці вже рік перебувають у зоні воєнного протистояння.

Як говорять самі бійці, що перебувають у такій незрозумілій ситуації: “Ми й наділі готові боронити рідну землю. Але ми виснажені і хочемо відпочити. Тому наполягаємо, щоб нас відпустили в порядку демобілізації на загальних підставах”.

Допомагати бійцям вийти з ситуації, що склалася, взялися юристи Української Гельсінської спілки з прав людини.

Марія Цип’ящук, юрист Рівненської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини коментує ситуацію так: “Проблема виникла через те, що до статті 23 закону України “Про військову службу та військовий обов’язок” було внесено зміни. Зокрема п. 9 встановлює, що у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації. Тобто бійців зараз не звільняють, посилаючись саме на це положення. А фактично хлопців просто ввели в оману під час укладення контракту. Навряд чи можна виправдати такі засоби мобілізації з боку військкоматів”.

Юристи громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини спільно із адвокатами Волинського Центру правової інформації і консультації у м. Ковелі вже подали адвокатський запит до військової частини з метою отримання актуальної інформації щодо військового статусу кожного з хлопців. Наразі очікують на відповідь.

В процесі глибшого аналізу проблеми виявилися й нові порушення. Наприклад, багатьом хлопцям під час підписання контракту не видали його примірник, що прямо суперечить законодавству. Коли в травні цього року один з бійців звернувся до штабу своєї військової частини з вимогою надати йому примірник свого контракту, то помітив, що на контракті стоїть підроблений підпис біля його імені.

“Звичайно, факт службового підроблення варто доводити у встановленому законом порядку – каже юрист Марія Цип’ящук – і з цією метою ми вже підготували та подали необхідні заяви до міліції та військової прокуратури. На відповідне реагування чекаємо найближчим часом. Проте, який би не був результат розгляду цих заяв, порушення, які допускають військкомати під час мобілізації бійців, хаос у веденні документації, обліку – очевидні. Це призводить до величезної кількості проблем, при чому – як для бійців, так і для відповідальних осіб підрозділів Міністерства Оборони та Збройних Сил України зокрема. Тому налагодження діалогу та продуктивна співпраця військових кадровиків та юристів вкрай необхідна”.