Правозахисники: «Жовтень» може стати не останньою жертвою злочинів на ґрунті ненависті

Правозахисники стверджують: по розслідуванню підпалу кінотеатру «Жовтень» виникає багато запитань. Зокрема, чому правоохоронці не бажають визнати очевидне – злочин був скоєний на ґрунті ненависті. І, можливо, за підпалом стоять не лише затримані особи, а й конкретна організація, яка цьому не зупиниться.

Чому злочини на ґрунті ненависті не розслідуються? Тому що правоохоронці не зацікавлені це робити, стверджує Михайло Тарахкало, директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Адже розслідування таких діянь передбачає вивчення мотивів. Чи люди, які вчинили злочин, самі прийшли до цього, чи може існує якась організація з структурою та ідеологією, яка поставила собі за мету знущатися чи знищити певну групу людей. І тоді потрібно буде притягати до відповідальності не лише виконавців, але й так званих ідеологів. Наразі ж правоохоронні органи фактично не мають досвіду розслідування таких злочинів. Їм легше кваліфікувати все як «хуліганку». І це призводить до безкарності організаторів. Сьогодні радикальні організації можуть поставити собі за мету знищення однієї групи людей, а завтра їх жертвою можете стати ви, бо ходите не в ті кінотеатри, кафе, клуби чи книгарні.

Олександра Свердлова, представниця проекту «Без Кордонів», Центру Соціальна Дія погоджується, що злочини на ґрунті ненависті повинні розслідуватися з урахуванням мотиву, як це відбувається в західних країнах. За даними урядів Англії та Уельсу там, протягом 2013/14 років відбулося майже 45 000 злочинів на ґрунті ненависті. В Україні такий моніторинг здійснюється лише громадським організаціями за повідомленнями в ЗМІ чи зверненнями постраждалих. А це, звісно, не повна картина. Олександра закликає постраждалих від таких злочинів повідомляти про них якщо не міліцію, але то громадським ініціативам та організаціям, які ведуть моніторинг. Зокрема, зробити це можна скориставшись онлайн-формою за посиланням – http://goo.gl/g2qmui.

Претензії до ефективності розслідування підпалу кінотеатру мають і громадські активісти, ініціатори руху «Врятуй Жовтень». Зокрема Сергій Щелкунов, співкоординатор руху зазначає, що першої вимогою киян від  влади по справі Жовтня було – ефективне та прозоре розслідування підпалу. Однак, результати роботи Подільської прокуратури в цьому напрямку неприємно здивували громаду Києва. «Ігнорування прокуратурою матеріалів справи, алогічна позиція щодо трактування інших матеріалів та частковий відхід логіки прокуратури від здорового глузду змусив розбиратися в матеріалах слідства громадських активістів. В наслідок чого, в нас виникло чимало запитань до правоохоронних органів, однак головне та, можливо, риторичне питання, – чи не є така поведінка прокуратури ознакою її вмотивованості в даній справ», відзначив пан Щелкунов.

Наразі кримінальна справа розглядається Голосіївським районним судом м. Києва, і наступне засідання відбудеться завтра, 24 лютого о 14 год. 30 хв. (суддя Дідик М.В., справа №752/1463/15-к, провадження №1-кп/752/255/15). В справу вступлять представники Української Гельсінської спілки з прав людини, та спробують переконати прокуратуру в необхідності розпочати розслідування підпалу «Жовтня» як злочину на ґрунті ненависті.

Захід проводвся завдяки щедрій підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії».

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 50 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.