Правозахисники закликають визначити правовий статус добровольчих батальйонів

Учасники добровольчих батальйонів після завершення бойових дій ризикують стати фігурантами кримінальних справ. Адже їх статус залежить виключно від того, яку позицію щодо них займає влада. Для уникнення такої небезпеки правозахисники пропонують розглянути питання легалізації батальйонів на законодавчому рівні.

Сьогодні ж учасники батальйонів можуть зіткнутися з тим, що їх звинуватять в ухиленні від військової служби, оскільки вони, за паперами, продовжують обліковуватись як призовники. Адже жодних підтверджуючих їх місцезнаходження документів їм, звісно, не видають. Кабінет Міністрів України досі не розробив порядок надання статусу учасника бойових дій.

«Ті, хто зараз захищає інтереси України, можуть зіткнутися з украй негативними наслідками, коли настане мир. Зайве нагадувати про те, як швидко змінюється флюгер любові влади. Учасники незліченних батальйонів, які ростуть як гриби, часто не мають офіційного статусу і повноважень. У зв’язку з цим виникає безліч питань: від пільг і виплат до легітимності застосування сили і зброї. Ніхто не застрахований від порушення кримінального провадження по закінченні війни, яку навіть війною не визнали», – зазначає Ксенія Проконова, адвокат практики правової безпеки бізнесу АО “Юскутум”. Вона попереджає, що фактично на папері поранення учасника АТО можуть прирівняти до учасника «поножовщини» після надмірного вживання алкоголю.

Добровольці заявляють про те, що йдуть воювати не за пільги та привілеї. Проте, це не звільняє державу від зобов’язань, які виникають у неї в разі поранення чи смерті учасника добровольчого батальйону.

Михайло Тарахкало, директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, зазначає: «Якщо Україна визнає на своїй території діяльність добровольчих батальйонів, вона має нести відповідальність за їхні дії як перед третіми особами, так і перед учасниками цих самих батальйонів та їх родинами».

Адвокат Олег Веремієнко, до якого за правовою допомогою зверталися бійці батальйонів, переконаний, що легалізувати батальйони потрібно якомога швидше. Адже наразі є ситуація, коли учасники батальйонів не бажають воювати під керівництвом МВС, представники якого на місцях часто мають не бездоганну репутацію. Така відмова позбавляє їх можливості легально здобути зброю, аби воювати з терористами. І будь-який факт здобуття, використання чи транспортування зброї може бути використаний проти них.

Також, за словами Олега Веремієнка, вже зараз виникають проблеми з доведенням факту, що поранення чи смерть бійця відбулись саме під час перебування в зоні АТО. А це означає, що жодної компенсації чи лікування ані учасники батальйонів, ані їх родини отримати не зможуть.

***

Захід організував Центр інформації про права людини за підтримки «Фонду прав людини» Посольства Королівства Нідерландів