22 вересня в інформаційному агенстві Главком відбулася прес-конференція щодо результатів моніторингу виконання Національної стратегії в сфері прав людини та Плану дій з її реалізації за перше півріччя 2016 року.

Під час презентації Звіту за ІІ квартал 2016 року виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко зазначив, що громадська платформа моніторингу готуватиме фінальний річний звіт. Документ буде доведений до уваги органів виконавчої влади, Кабінету міністрів України, Президента та громадськості.

«Ми стаємо жорсткішими, але не ми головна загроза. Уряду потрібно буде звітувати перед Президентом до 10 грудня 2016 року», — наголосив правозахисник.

Нагадаємо, що в Указі Президента України «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року» від 25 серпня 2015 року № 501/2015 зазначене зобов’язання Кабінету Міністрів України забезпечувати щороку:

• підготовку та оприлюднення до 1 листопада звіту про виконання Плану дій за поточний рік;
• проведення до 10 грудня публічного обговорення звіту про виконання Плану дій за поточний рік.

За результатами моніторингу було виявлено ряд проблем.

«Зараз починають позначатися недоліки, які були під час складання Плану дій. Концепція створювалася демократичною процедурою — більшістю голосів. На справді, це більше експертна робота, де потрібно було узгодити різні концепції та визначити, які взагалі потрібні ресурси для виконання Плану дій: як грошових, так і інтелектуальних, — зазначає Аркадій Бущенко. — Спроби Уряду уникнути виконання деяких заходів Плану дій є платформою для діалогу, зокрема і щодо зміну Плану дій: визначити чому саме неможливо виконати певні заходи та вийти на більш досконалий документ».

Як виявилося, не лише органи влади не сумлінно виконують свої зобов’язання.

«З боку громадянського суспільства також не бачу активності, — каже Аркадій Бущенко. — Це документ не лише для Уряду. Це документ для громадянського суспільства. Платформа моніторингу створювалася не для прикладної мети, моніторити, як Уряд себе поводить, а й ще для того, щоб надати систематизації роботи громадянського суспільства, для того щоб визначити як ми можемо в рамках платформи розподілити певні сфери, розподілити певні ресурси, щоб визначитияк правильно працювати, аби не була хаотична діяльність, а діяльність координована та цілеспрямована».

За словами виконачого директора УГСПЛ, поки що є кілька причин, які не дають похвалитися яскравами результатами. Це те, як Уряд недооцінює важливість самого документу, а громадськость недооцінює його, як інструмент ефективного впливу на державну політику.

«По-перше, ми будемо намагатися створити більш експертну структуру, — наголосив Аркадій Бущенко. — А, по-друге, думати над механізмами залучення громадянського суспільства, а саме: адвокатування, лобіювання, моніторингу, збору інформації».

Фото — Громадське радіо