Публікація

Збройний конфлікт та захист культурних цінностей

Аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Алла Блага про невтішну ситуацію із захистом культурних цінностей в умовах збройного конфлікту.

Анексія Криму та збройний конфлікт на сході України показали пробіли та неготовність у сфері забезпечення охорони культурних цінностей. Так, проведене аналітиками та експертами Української Гельсінської спілки з прав людини дослідження доступних відкритих джерел (публікації у ЗМІ, повідомлення у соціальних мережах, аналіз судової практики, опитування, результати моніторингових візитів) не підтвердило здійснення завчасної підготовки культурних об’єктів до надзвичайних ситуації чи збройного конфлікту. А саме – на культурних цінностях не розміщувались розпізнавальні знаки; не вживались спеціальні заходи архітектурного характеру (для попередження і полегшення боротьби із пожежами, руйнуваннями); не були створені резерви матеріалів, необхідних для евакуації культурних цінностей; на багатьох об’єктах культури, релігії, мистецтва, науки, освіти або благодійності були відсутні плани евакуації на випадок збройного конфлікту або вони не були виконані; не були створені цивільні служби, які повинні здійснювати захисні заходи у випадку збройного конфлікту; проявився явно недостатній рівень просвіти в галузі міжнародного гуманітарного права в лавах військовослужбовців та працівників культури*.

Зі щитом чи на щиті? Захист культурних цінностей в умовах збройного конфлікту на cході України. Звіт аналітиків УГСПЛ.

Все це призвело до серйозних втрат для вітчизняної культури. Начальник управління музейної справи та культурних цінностей Міністерства культури Василь Рожко розповів під час брифінгу 13 червня 2016 року, що за статистичними даними, близько 70 музеїв опинилися на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу – орієнтовно по 35.

«Але за нашими останніми підрахунками, тих музеїв – близько 100, точніше 99, враховуючи Крим, Севастополь, Луганську і Донецьку області за лініями вогню. І понад 1 мільйон музейних предметів, навіть за деякими даними до 2 мільйонів, опинилися за межею досяжності української влади», – заявив Василь Рожко.

За словами чиновника, від руйнувань, яких найбільше сталося в 2014 році, найбільше постраждав Донецький краєзнавчий музей. З 29 залів – 25 зруйновано, що призвело до втрати більшої частини колекції*.

1
Вхід і ліве крило Донецького краєзнавчого музею. Фото: FB Анастасії Снєжко

 

 

2
Музей історії і культури міста Луганська. Фото: http://informator.lg.ua/

 

На жаль, сторони конфлікту не проявляли належної поваги до культурних цінностей. Зокрема, мали місце випадки перетворення їх у військові об’єкти; не проявлялося особливої турботи до них як до цивільних об’єктів; не вживалося заходів, щоб мінімізувати нанесення випадкової шкоди, внаслідок чого заподіювалась шкода будівлям та історичним пам’яткам; відбувались акти пограбування об’єктів культури, релігії, мистецтва, науки, освіти або благодійності.

3
На фото: окопи у тілі кургану, які використовувались у якості спостережного пункту

Можна констатувати, що захист культурних цінностей під час збройних конфліктів адміністративно- та кримінально-правовими нормами на сьогодні також є явно недостатнім. Так, спеціальна адміністративно-правова норма, якою б захищалися культурні цінності від посягань під час збройного конфлікту, наразі відсутня. Єдиною спеціальною кримінально-правовою нормою, яка передбачає відповідальність за розграбування національних цінностей на окупованій території, є стаття 438 КК України. Проте, і її можливості обмежені. Серед загальних норм українського кримінального законодавства, якими передбачена відповідальність за посягання на культурні цінності, і які можуть бути застосовані також і під час збройного конфлікту неміжнародного характеру, можна назвати статті 178 (Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків), 179 (Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь), 193 (Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї), 201 (Контрабанда), 298 КК України (Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини). Зазначимо також, що вітчизняний Кримінальний кодекс наразі взагалі не містить спеціальної норми, яка б передбачала відповідальність за незаконне використання знаку охорони культурних цінностей. Також не передбачена відповідальність за використання культурних цінностей, які знаходяться під спеціальним захистом, для підтримання воєнних дій за відсутності військової необхідності.

Відповідно, практично відсутня й судова та слідча практика: під час аналізу матеріалів, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень у загальному доступі, не було знайдено жодного документа щодо притягнення до відповідальності винних у злочинних порушеннях, пов’язаних з посяганнями на культурні цінності під час збройного конфлікту.

Наведене дозволило підкреслити, що спеціальний захист культурних цінностей має бути підготовлений ще у мирний час спільними силами законодавців та урядовців. Крім того, необхідним є удосконалення чинного законодавства щодо відповідальності за посягання на культурні цінності.

Алла Блага, аналітик УГСПЛ

  • – Мінкульт порахував музеї, що залишились під окупантами [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2033684-minkult-porahuvav-muzei-so-zalisilisa-pid-okupantami.html

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: