Публікація

Як помилка у прізвищі померлого військовослужбовця ледь не позбавила пільг його родину

Родичці померлого, військовослужбовця у минулому, відмовляли в компенсації витрат на церемонію поховання через помилку в паспорті покійного. З такою дивною ситуацією зіштовхнулась пані Олена, мешканка міста Рівного.

Згідно українського законодавства, питання виплати допомоги на поховання військовослужбовців-пенсіонерів регулюється Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Зокрема, згідно абзацу 4 статті 61 даного Закону, “…в разі смерті пенсіонера членам його сім’ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати”. Проте отримати ці кошти пані Олена (ім’я змінено — ред.) не змогла, бо прізвище, вписане у свідоцтво про смерть її родича, та прізвище, зазначене у його пенсійній справі — були різними. Цю помилку довгі роки ніхто не помічав, аж поки не дійшло діло до Управління Пенсійного Фонду України, де виявили неспівпадіння прізвищ, тому відмовили жінці у компенсації.

Досить швидко з’ясувалось, де саме трапилась помилка. Наприкінці 90-х років пану Котенку (прізвище змінено — ред.) було видано паспорт громадянина України. При видачі цього паспорта працівниками УМВС України було допущено помилку у написанні прізвища – одну літеру “О” було помилково замінено на літеру “А”. Замість правильного “Котенко” записали “Катенко”. Помилку відразу не помітили, що потягло за собою невірне зазначення прізвища у свідоцтві про смерть пана Котенка. А пенсійна справа була сформована за попереднім паспортом і, відповідно – в ній було зазначене правильне прізвище. Через розбіжність в одній літері у прізвищі покійного Управління Пенсійного Фонду України  Рівного на прохання пані Олени відшкодувати їй фактичні витрати на організацію та проведення поховання померлого родича, надало відмову.

Щоб повернути кошти, витрачені на поховання, пані Олена звернулась за консультацією до громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у  Рівному.

Юристи приймальні, провівши аналіз судової практики та норм чинного законодавства, склали заяву до суду про встановлення факту, що має юридичне значення. Важливо було встановити, що особа, на ім’я якої заведена пенсійна справа, і особа, котрій належав за життя паспорт громадянина України, виданий з опискою, є однією особою. За словами юристів приймальні, встановити особу є можливим за умови наявності інших документів, виданих до моменту отримання паспорта громадянина України з опискою. Такими документами у даному випадку стали атестат про освіту, свідоцтво про народження дочки, трудові книжки, заведені за різними місцями роботи. Приємно, що власні інтереси пані Олена представляла в суді самостійно і змогла довести справу до кінця.

Завдяки своїй наполегливості, цілеспрямованості та професійній допомозі юристів Рівненської громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, пані Олена змогла добитися позитивного вирішення справи, а відповідно і відшкодування коштів,  які було витрачено на поховання її близького родича.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування