Публікація

Як отримати матеріальну компенсацію за втрачене житло?

Директор Центру Стратегічних Справ Української гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало знає відповідь на це питання, адже юристи цієї організації щодня допомагають постраждалим громадянам досягти позитивного рішення щодо виплат в національних та міжнародних судах.

Журналістка Євгенія Калайда в ефірі програми «Настоящее время» Національної Радіо Компанії України повідомила, що на серпень 2016 року в Україні вже зареєстровано понад 1,8 мільйона тимчасово переміщених осіб. Частина з них втратила житло через обстріли або майно через дії мародерів. Хто ж несе юридичну відповідальність за ці втрати? З кого потрібно вимагати компенсацію? Поки що в українських судах була лише одна успішна справа з цього приводу і постраждалим із міста Слов’янськ присудили виплатити кошти з українського бюджету.

Цю справу вели спеціалісти громадської приймальні УГСПЛ, яка розташована у Слов’янську за адресою вул. Василівська (Жовтневої Революції) 49, к.т. Графік прийому: Вівторок, четвер, субота з 9.00 до 14.00. Понеділок, середа, п’ятниця — з 13.00 до 18.00 Тел. 0503242770, 0972504096. Електронна адреса: nechyporenkomyh@outlook.com

Михайло Тарахкало
Михайло Тарахкало

На думку Михайла Тарахкала, громадянам, чиє майно постраждало в результаті АТО, потрібно подавати комплексний позов до суду проти МВС, СБУ, співвідповідачем вказати українську державу, а третьою особою — державну казначейську службу.

Проблема в тому, що наша судова практика є дуже непослідовною, хоча у нас існує норма закону про боротьбу із тероризмом, яка вказує, що незалежно від того, хто завдав шкоду під час терористичних актів, відшкодування виплачує держава. А вже потім держава у порядку регресу може стягувати цю шкоду із винуватців терактів. На жаль, українські суди під різними приводами ухиляються від виконання цієї норми. Деякі з них аргументують це тим, що не існує порядку відшкодування, інші кажуть, що не встановлена провина держави Україна та українських військових. Але закон і не вимагає обов’язкової наявності всіх цих умов для того, щоб будь-яка людина, чиє майно знищено, могла подати позов до суду та отримати компенсацію.

dsc_0135

Правовий аналітик БФ «Право на захист» Олена Виноградова повідомила про випадок в Лисичанську, де був зруйнований будинок, а його мешканці організувалися у громадський комітет для захисту своїх інтересів в органах місцевої влади. В результаті, після перемовин із Луганською облдержадміністрацією, їм вдалося отримати компенсацію без позову до суду.

«Якщо громадянин все ж таки планує звернутися до суди за компенсацією, він повинен надати докази того, що йому завдана матеріальна шкода, — каже Михайло Тарахкало. — Тому потрібно одразу ж звернутися з цього приводу до правоохоронних органів, щоб встановити причину ушкоджень і навіть сам факт руйнування. Іноді для цього треба підключати свідків-сусідів та органи місцевого самоврядування. Українські суди не визнають документів, укладених органами на окупованих територіях, але акти, підписані сусідами, можуть прийматися до розгляду. У Харкові вже діють спеціальні приватні заклади, які поводять експертизи руйнувань навіть і на окупованих територіях».

Постраждалі громадяни не дуже активно звертаються у суди за компенсаціями. У апеляційному суді Донецької області з цього приводу зареєстровано не більше десятка справ.

Олена Виноградова повідомила, що суди також можуть брати до розгляду, у якості доказів різноманітні документи. Головне, щоб їх було якомога більше.

Зовсім інша ситуація в Криму, який загально визнано окупованою територією. Там можуть бути два варіанти втрати майна: коли особа з певних об’єктивних причин не може в’їхати до Криму, щоб користуватися своїм майном, і коли це майно було захоплено у особи державою-окупантом. Михайло Тарахкало вважає, що у другому варіанті треба звертатися до національних судів в Російській Федерації і до Європейського суду з прав людини. Ймовірність отримати компенсацію в цьому випадку дуже висока. Але виграти суд та отримати реальні гроші компенсації — це не одне й те саме. В Україні існують спеціальні підрозділи виконавчої служби, які займаються стягненням коштів з державного казначейства.

За інформацією Олени Виноградової, самі постраждалі громадяни не дуже активно звертаються у суди за компенсаціями. Наприклад, у апеляційному суді Донецької області з цього приводу зареєстровано не більше десятка справ. На думку Михайла Тарахкала, це викликано тим, що для розгляду справи у трьох інстанціях національних судів кожного разу необхідно платити судовий збір, і це зупиняє багатьох позивачів. В ЄСПЛ вже чекають своєї черги тисячі справ щодо втрат майна в АТО. Але практика свідчить, що рішення Європейського суду можна чекати понад п’ять років. Розраховувати на позитивний результат можна лише у випадку, якщо ретельно зібрані всі докази щодо приналежності зруйнованого майна та факту його знищення.

Найбільша проблема полягає в тому, щоб притягнути до відповідальності справжнього винуватця збройного конфлікту на Донбасі — Російську Федерацію.

«Зараз поки що не вдається встановити юридично, чи має Росія ефективний контроль над окупованою територією Донбаса, — каже Михайло Тарахкало. — Не відомо, в якій мірі їй підконтрольні розташовані там військові формування та економічні процеси, який вплив російський уряд має на прийняття рішень на цій території. Саме від вирішення цього питання й буде залежати, чи буде держава Російська Федерація нести відповідальність за виплату компенсацій постраждалим. Раніше вже було встановлено, що Росія має такий контроль над територією Придністров’я. Але це не позбавляє Україну від потреби компенсувати кошти за зруйноване майно громадян».

Технічно стягнути гроші з Російської Федерації цілком можливо. Наприклад, нещодавно Голосіївський райсуд Києва ухвалив рішення про компенсацію українській громадянці Ірині Веригіній збитків, завданих військовою агресією Росії та про стягнення з Російської Федерації на користь вимушеної переселенки 40 тисяч євро для відшкодування моральних і матеріальних збитків. Для забезпечення позову Веригіної заарештовано 3 мільярди доларів російського кредиту, отриманого наприкінці 2013 року.

Підготував Олег Шинкаренко

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

DSC_9118 – копія

Британський адвокат Філіп Сандс презентував свій бестселер напередодні Міжнародної конференції з пост-конфліктного правосуддя в Україні

У переддень Міжнародної наукової конференції «Пост-конфліктне правосуддя в Україні» британський королівський адвокат презентував свій бестселер «Східно-західна...

26 Травня 2017

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування