Публікація

Війна – не привід для диктатури: правозахисники попереджають про небезпеки у зв’язку із «законами 12 серпня»

Правозахисники стверджують: низка законів та законопроектів, які були прийняті 12 серпня, є потенційно небезпечними для громадян України та порушують національні та міжнародні норми законодавства.

Зокрема, законопроект №4310а надає працівникам міліції право застосовувати без попередження фізичну силу, спеціальні засоби і зброю у районі проведення антитерористичної операції. Таке рішення може призвести до заподіяння шкоди життю та здоров’ю людей, непричетних до терористичної діяльності.

Варто відзначити, що чинне законодавство вже надало право учасникам антитерористичної операції брати участь в затриманні осіб, та у випадках, коли їх дії реально загрожують життю і здоров’ю заручників, учасників антитерористичної операції або інших осіб – знешкоджувати їх.

Також законом вже від 14 серпня «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо утворення військових прокуратур» – відновлена військова прокуратура. Однак не тільки в зоні АТО, а і по всій території України, що звісно потребуватиме додаткового фінансування на створення робочих місць, обладнання і т.п.

Марина Цапок, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, обурюється: «Навіщо створювати військові прокуратури на всій території України, якщо такий відділ можна зробити в Генпрокуратурі? І прокурори з цього відділу, в разі необхідності, можуть виїжджати чи знаходитись в зоні АТО. Тим більше, доки створять відділення військової прокуратури, АТО може закінчитися. І що тоді, знову її розформовувати для економії бюджету?».

Законопроект №4312а передбачає «превентивне» затримання осіб, причетних до терористичної діяльності, без будь-якого рішення суду до 30 діб. Тобто правоохоронні органи можуть без відкриття кримінального провадження місяць утримувати людину під вартою без рішення суду. За таких умов особа не має жодних гарантій від свавілля, зокрема вона буде позбавлена права на захист, права не свідчити проти себе та презумпції невинуватості.

За словами Сергія Зайця, адвоката, представника Української Гельсінської спілки з прав людини, іноді Європейська конвенція з прав людини може передбачати відступ від права на свободу та особисту недоторканість. Проте для цього існує спеціальна процедура. Держава зобов’язана повідомити про такі виключні заходи Генеральному секретарю Ради Європи. Щоправда, адвокат сумнівається в тому, що урядовці вдадуться до таких дій.

Законодавці торкнулися і питань медіа-безпеки. Аналізуючи потуги Верховної Ради в цьому напрямку Ігор Розкладай, юрист Інституту Медіа Права, зазначає, що законами про санкції, про інформаційну безпеку робляться спроби покладання нехарактерних регуляторних і навіть каральних функцій на РНБО або пропонується створювати чергові інстанції в межах системи органів виконавчої влади. При цьому влада саботує провадження системних змін, направлених на підвищення прозорості і деконцентрації медіапростору, так і на створення системи суспільного мовлення та знищення друкованих “агітаційних листків”, що фінансуються платниками податків.

“Україна знаходиться у стані «неоголошеної війни» з Росією, і держава має право та навіть обов’язок захищати свій суверенітет та територіальну цілісність. Але робити це можна різними методами. І не завжди прості рішення є ефективними. Системні реформи майже ніколи не можливо замінити симулякрами. Які до всього можуть вдарити і по нам самим, – підсумовує Олександра Матвійчук, голова правління Центру Громадянських Свобод.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування