Публікація

УГСПЛ презентувала дослідження “Тотальна безкарність в зоні АТО: розслідування вбивств та зникнень”

Правозахисники назвали низку проблем, що заважають державним органам проводити ефективне розслідування загибелі та зникнення безвісти військовослужбовців. Та запропонували способи виходу з цієї ситуації.

Неузгодженість даних щодо точної кількості загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців

–                     під час слухання в парламентському комітеті  з питань охорони здоров’я у грудні 2014 р. наголошувалося на тому, що в зоні АТО загинуло 1275 осіб з особового складу Збройних Сил України; 1667 осіб вважались зниклими безвісти;

–                     спікер Генштабу, Владислав Селезньов,  у своєму виступі на телеканалі «112» 14 червня 2015 р. заявив про те, що зниклими без вісти вважаються 289 військовослужбовців;

–                     начальник управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, Олексій Ноздрачов, у своїй заяві від 28 липня 2015 р. заявив про те, що загиблими вважались більше 2300 військових ЗСУ, а зниклими безвісти — 273 військових;

–                     радник Голови СБУ, Юрій Тандіт, у своєму інтерв’ю від 14 серпня 2015 р. повідомив, що за час проведення АТО на Сході України зникли безвісти 846 людей;

–                     радник Міністра внутрішніх справ України, Іван Варченко, у своєму виступі 17 листопада 2015 р. під час круглого столу “Загублені жертви збройного конфлікту: створення загальнонаціональної системи пошуку та ідентифікації зниклих безвісти військових та цивільних в зоні АТО” повідомив, що МВСУ зареєструвало 3900 зниклих безвісти громадян, доля 2900 із них встановлена. Нічого не відомо про 1518 зниклих осіб, з яких 967 – ті, які зникли безвісти, а 542 – були викрадені.

Відповідальність за проведення розслідувань

Наразі в Україні існують три органи, які відповідають за розслідування справ вбивства та зникнення безвісти українських військових в зоні АТО (СБУ, МВС, Військова прокуратура). Кожен з них має свої повноваження, але єдину мету: розкриття скоєного злочину та притягнення до відповідальності винних.  Проте, відсутність узгодженості в процесуальних кроках та ефективній співпраці між трьома відомствами не призводять до відчутних результатів. Найближчим часом очікується надання повноважень щодо розслідування управлінню з розслідування злочинів проти миру, безпеки і людства і міжнародних правопорушень при Головній військової прокуратурі Генеральної прокуратури України, в ефективності роботи якого також є підстави сумніватись.

Проблеми в розслідуванні смертей військовослужбовців

В рамках кримінальних проваджень відповідальні слідчі, як правило, не проводять опитування свідків, не відновлюють картину подій, не встановлюють контакт   з військовими частинами, що направляють бійців в АТО з метою інформаційного обміну.

Встановлення особи трупу використовується як підстава для закриття кримінального провадження (немає складу кримінального правопорушення), проте причини та обставини смерті залишаються не з’ясованими. Відтак особи, які скоїли злочин залишаються непокараними.

Проблеми в розслідуванні зниклих безвісти військовослужбовців

Розслідування здійснюється в рамках механізму, передбаченого для зникнень в мирний час; правоохоронними органами не запитується інформація з військових частин, які направляли військового для виконання завдання в зону АТО.

На даний час відсутня єдина система обліку зниклих безвісти. Внаслідок цього немає чітких статистичних даних з приводу зниклих безвісти та встановлених осіб. Кожен правоохоронний орган володіє розрізненою інформацію, що не дозволяє сформувати поіменний список зниклих осіб в зоні АТО.

До вашої уваги повний текст дослідження

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування