Публікація

Суди позбавили людину шансів вижити

У Херсонської виправної колонії  помер важко хворий Ігор Парфенюк. Адміністрація колонії просила суд  про його дострокове звільнення. Але ВІЛ, гепатит С, та туберкульоз обох легень і кішківника не стали підставою для судів звільнити людину за станом здоров’я, дозволити їй отримати належну медичну допомогу. У задоволенні подання про звільнення було відмовлено.

Зі слів матері, на момент затримання Ігор хворів лише на туберкульоз. ВІЛ-інфекція та гепатит С з’явилися у нього вже у колонії. Ці хвороби були виявлені під час обстеження наприкінці 2012 року, коли стан здоров’я Ігоря погіршилося. Можливостей для його лікування в колонії не було, тому у квітні 2013 р. адміністрація колонії звернулась до Суворовського районного суду м. Херсону з поданням про дострокове звільнення Ігора Парфенюка з колонії за хворобою. Районний суд своєю постановою відмовив у задоволенні подання, апеляційний суд залишив постанову без змін. Для оскарження вказаних рішень Ігор звернувся до юристів Харківської правозахисної групи, але не встиг обговорити зміст скарги. Вранці 14 липня він упав з інсультом, ввечері вже нікого не впізнавав та не міг говорити. Ввечері 16 липня Ігор помер.

Мама померлого, Ганна Федорівна, каже: «Нам говорили, що у колонії Ігоря лікують. Ми також купували та привозили йому ліки. Але Ігорю не ставало краще, навпаки. Майже рік у Ігоря постійно трималась висока температура, він скаржився, що його всередині пече. Два тижні до інсульту він страждав від головного болю, слабкості, хитався під час ходьби. У цьому стані, при такому діагнозі та ще й в умовах колонії у нього було мало шансів одужати».

Юристи Харківської правозахисної групи (ХПГ) вказують на те, що законодавство передбачає дострокове звільнення важкохворих засуджених, які не можуть отримувати належне лікування у колонії. Але найчастіше суди відмовляють у такому звільненні. Адвокат мережі правової допомоги людям, які живуть з ВІЛ та наркозалежним, Володимир Куценко говорить: «Підстави у відмові найчастіше формальні, без вивчення всіх обставин та стану здоров’я засудженого, динаміки розвитку хвороби. В обґрунтуванні відмови суди вказують на наявність судимостей та можливість скоїти новий злочин, коли засуджений взагалі вже не може рухатися, та фізично не має можливості робити якісь протиправні дії. Не беруться до уваги такі речі як наявність родичів, постійного місця проживання, можливість лікуватися після звільнення».

Регіональний представник Урядового Уповноваженого з прав людини у Херсоні Наталя Козаренко зауважила: «Це не єдиний випадок, коли суд відмовляє у звільненні за формальними обставинами. Процедура дострокового звільнення передбачена для того, щобі дати людині з невиліковною хворобою провести останні часи вдома у належних умовах. Це не повинно залежіти від того, чи вживав засудженний нароктичні речовини багато років тому та чи був ввічливим з працівниками колнії, на що посилався суд у рішенні стосовно Ігоря. Європейські стандарти, за якими держава повинна забезпечити людині гідні умови в останні часи життя, не беруться до увагі».

Юристи мережі планують ініціювати процедуру розслідування зараження Ігоря ВІЛ у колонії. Також вони піднімають питання про те, що не працює процедура дострокового звільнення важкохворих засуджених.

З цією справою працюють юристи всеукраїнської мережі «Забезпечення захисту прав людини вразливих груп населення силами Всеукраїнської мережі правової допомоги» Харківської Правозахисної Групи, що захищає порушені права людей, які живуть з ВІЛ та страждають від наркозалежності. Проект реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Зв’язатися з юристами проекту можна за адресою: Харків, а/с 10397, 61002,тел. 057 7006772.

За додатковою інформацію для ЗМІ звертатися до Айгуль Мукановой,aigul.mukanova@gmail.com, тел.: 057 700 62 71

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування