Публікація

Справа Меджлісу: окупаційна влада ігнорує загальні принципи права

У кримінальній справі проти Меджлісу кримськотатарського народу окупаційна влада Криму ігнорує загальні принципи права. Зокрема, як підстава для переслідування використовується діяльність Меджлісу до окупації Криму: проведення «несанкціонованих» публічних заходів та інших протиправних дій у 2004 і 2008 роках, а також події 26 лютого 2014 року.

Про це на прес-конференції у Києві заявив Аркадій Бущенко, адвокат, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

DSC_7533

«Правова позиція російської окупаційної влади настільки слабка, що вони приводи для заборони Меджлісу шукають в його діяльності, яка відбувалася до окупації території Криму російськими військами. Тільки радянська репресивна машина ігнорувала загальноприйняті принципи права, не визнаючи принципу «немає покарання без закону». Здавалося, що ці часи минули. Але сьогодні окупаційна влада в Криму відроджує найбільш єзуїтські звинувачення і методи переслідування», – сказав він.

Крім того, так звана прокуратура Криму звинувачує Меджліс у тому, що на Курултаї 29 березня 2014 року було оголошено про початок процедур зі створення національно-територіальної автономії (не вказано, в якій країні), а також що активісти Меджлісу планували організувати «несанкціоновані» масові протестні акції в Сімферополі та автопробіг.

DSC_7505

Ряд звинувачень стосуються також діяльності Рефата Чубарова. Йому закидають «підготовку та організацію несанкціонованого публічного заходу в Армянську 3 травня 2014 року, який заблокував роботу прикордонного пропускного пункту», заклики до бойкотування місцевих виборів 2014-го року в Криму, інтерв’ю та публічні висловлювання про деокупацію Криму, заяви про «громадську блокаду Криму» і про створення батальйону імені Номана Челебіджихана.

Окремий пункт звинувачень проти Рефата Чубарова – це організація протестних заходів з блокуванням транспортних комунікацій і перекриттям трьох пунктів в’їзду в Крим (починаючи з 20 вересня 2015-го року).

Інші претензії прокуратури стосуються висловлювань Мустафи Джемілєва про створення батальйону на кордоні з Росією, акції «Енергетична блокада Криму» і висловлювань Ленура Іслямова та запис штурму під час «енергетичної блокади».

DSC_7568

За словами юриста Правозахисного центру «Меморіал» (Російська Федерація) Кирила Коротєєва, у цій справі застосовується російське «антиекстремістське» законодавство, з чим пов’язані дві основні проблеми: «По-перше, воно сформульовано настільки розпливчато, що будь-яке висловлювання, яке не подобається прокурору, може бути визнано екстремістським. По-друге, один лише факт членства (в тому числі не доведеного) в організації, визнаній екстремістською, є підставою для кримінального переслідування – і дуже незатратною по ресурсах для слідства і прокуратури. А система бюрократичної звітності в російських правоохоронних органах стимулює «виробництво» таких справ».

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров також прокоментував рішення членів організації, які залишились на півострові, звернутись до апеляційого суду:

«Ми розуміємо, що в умовах того режиму, який є в Росії, який розширений на окупований Крим, не можна сподіватися на ті чи інші рішення судів. Тим більше окупаційних судів, юрисдикцію яких ми не визнаємо. – заявив він. – Але в той же час, щоб продемонструвати нашим західним партнерам, що ми в якійсь мірі відповідаємо на їх заклики застосовували всі можливі міри для того, щоб мінімізувати репресії, щоб в якійсь мірі вести діалог з окупаційними структурами, там де мова йде про права людини, ми прийняли рішення і наші колеги готують відповідні подання у вищі суди Російської Федерації, країни окупанта, щодо визнання рішення окупаційного суду до заборони Меджлісу неправомірним».

DSC_7516

Також у прес-конференції взяв участь Павло Петренко, міністр юстиції України. Він розказав про завдання, які наразі стоять перед державою у ситуацї із забороною Меджлісу кримськотатарскього народу:

«Ми, виходячи з тих подій, які відбуваються навколо Меджлісу, підготували проект міждержавної заяви, і зараз ми погоджуємо <її – ред.> з нашими колегами і юристами, які співпрацюють з Меджлісом – «Україна проти Російської Федерації». –  заявив він. – Це буде вже п’ята заява щодо незаконності заборони Меджлісу російською владою. Тобто це буде п’ята міждержавна справа в Європейському суді з прав людини. Після того, як ми узгодимо всю доказову базу і ті нові факти, які ми зараз отримуємо про подальші дії так званої російської окупаційної влади в Криму, про ті рішення, які вони виносять, така заява буде подана до Європейського суду з прав людини».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування