Публікація

Спільне звернення Омбудсмана та УГСПЛ щодо будівництва та перенесення установ виконання покарань та слідчих ізоляторів

Спільне звернення Омбудсмана та УГСПЛ до Прем’єр-міністра України та Міністра юстиції України

Шановний Арсенію Петровичу та Павле Дмитровичу!

Реформування пенітенціарної системи України відповідно до сучасних світових стандартів є надзвичайно актуальним та важливим завданням сьогодення, адже зростання порушень прав людини в діяльності пенітенціарних установ набуло загрозливих масштабів. Як свідчать практика Європейського суду з прав людини щодо України, численні звіти міжнародних та вітчизняних правозахисних організацій, доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, неналежне поводження із засудженими та взятими під варту особами стало в Україні буденною практикою.

Найпоширенішим виявом жорстокого поводження є тримання осіб в умовах, що не відповідають мінімальним стандартам належного поводження. При цьому, в найгірших умовах перебувають особи, які тримаються в установах попереднього ув’язнення й винуватість яких ще навіть не доведена судом.

З урахуванням вищезазначеного, ми всіляко вітаємо та підтримуємо прагнення Уряду розпочати реформування пенітенціарної системи в Україні, зокрема в частині вжиття заходів щодо перенесення окремих слідчих ізоляторів, умови в яких не відповідають сучасним стандартам, до нових будівель.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 1066-р «Деякі питання реформування системи функціонування установ виконання покарань та слідчих ізоляторів» Державна пенітенціарна служба України мала розробити та затвердити план заходів з ліквідації Чернівецької установи виконання покарань (№ 33). Також, згідно з п. 2 цього розпорядження Міністерство юстиції у двомісячний термін мало внести пропозиції щодо доцільності перенесення деяких інших слідчих ізоляторів – зокрема, установи Києва, Львова, Одеси та Хмельницького.

Підтримуючи саму ідею будівництва нових установ, умови тримання в яких мають відповідати сучасним стандартам забезпечення прав та свобод людини, хотіли б звернути вашу увагу на два основні аспекти.

По-перше, у вищезазначеному Розпорядженні не вказуються критерії, за якими були обрані запропоновані установи, а тому незрозуміло, чому саме Чернівецький СІЗО було визначено як пріоритет. Адже як свідчать результати моніторингового візиту представників Департаменту національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини разом із громадськими моніторами до зазначеної установи, що відбувся у листопаді 2015 року, умови тримання в Чернівецькому СІЗО є одними з найкращих у порівнянні з іншими подібними установами в Україні, в тому числі й з тими ж Київським, Львівським та Одеським слідчими ізоляторами. При цьому, наприклад, Дніпропетровський СІЗО, умови в якому є на порядок гіршими, ніж у Чернівецькому СІЗО, навіть не потрапив до переліку пріоритетних установ.

По-друге, в Розпорядженні взагалі не йдеться про необхідність будівництва в Чернівцях нового слідчого ізолятора, який мав би замінити існуючий. Як наслідок, ліквідація Чернівецького СІЗО без вжиття заходів щодо будівництва нової установи призведе до цілої низки порушень конституційних прав та свобод громадян, які наразі утримуються в цьому слідчому ізоляторі.

Зокрема:

– порушення права на справедливий суд. Слідчі будуть вимушені їздити для проведення слідчих дій до інших регіонів, що призведе до уповільнення темпів слідства та затягування процесу в цілому, і як наслідок, створить передумови для порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у зв’язку з недодержання розумних строків здійснення слідства та суду;

– порушення права на захист. Взяті під варту особи можуть стикнутися з проблемою оперативного залучення своїх захисників у кримінальному провадженні. Захисники, у свою чергу, змушені будуть долати значні відстані до своїх підзахисних, що, окрім іншого, суттєво підвищить і вартість їхніх послуг. Як результат, якість правової допомоги може значно знизитися;

– порушення права на сімейне життя та контакти із зовнішнім світом. Перевезення взятих під варту осіб до інших регіонів створить значні незручності для їхніх родичів, які будуть також змушені їхати на побачення до своїх близьких в іншу область, що призведе до значних фінансових та часових витрат і в цілому негативно впливатиме на підтримку соціальних контактів взятих під варту осіб:

– створення передумов для жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження. У разі необхідності розгляду кримінальних проваджень у суді першої та апеляційної інстанцій питань щодо продовження строку тримання особи під вартою, проведення окремих слідчих дій потребуватиме тривалого та виснажливого етапування взятих під варту осіб. При цьому, слід брати до уваги той факт, що умови тримання у більшості автозаків та вагонзаків не відповідають навіть мінімальним стандартам належного поводження, про що неодноразово зазначалося у доповідях Уповноваженого з прав людини за результатами моніторингових візитів до місць несвободи.

Враховуючи вищезазначене, в контексті запланованого реформування Державної пенітенціарної служби та з метою належного забезпечення конституційних прав та свобод осіб, які тримаються в пенітенціарних закладах, пропонуємо вжити таких заходів:

1. Провести комплексну інвентаризацію умов тримання засуджених та взятих під варту осіб із залученням експертів неурядових правозахисних організацій та представників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
2. За результатами інвентаризації скласти перелік установ, умови тримання в яких є найгіршими. З урахуванням найкращого світового досвіду в сфері забезпечення прав та свобод засуджених та взятих під варту осіб розробити План будівництва нових закладів, залучивши до цього процесу провідних міжнародних та національних експертів.
3. Забезпечити належне фінансування заходів, пов’язаних із будівництвом нових пенітенціарних установ, з державного та місцевих бюджетів, а також шляхом залучення коштів міжнародних донорських організацій.
4. Не допустити ліквідації жодного слідчого ізолятора доти, доки не буде побудовано та здано в експлуатацію відповідні нові установи попереднього ув’язнення.

З повагою

Валерія Лутковська,
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

Аркадій Бущенко,
Виконавчий директор УГСПЛ

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування