Інвалід першої групи по зору, киянка Г. П., виграла справу проти фірми-забудовника ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД», який обманом хотів продати їй недобудовану квартиру

Незряча Г. П. була переконана, що за 300 тисяч гривень придбала квартиру в новому будинку з ліфтом. Забудовник пообіцяв, що після переїзду життя її значно покращиться, адже в квартирі буде спеціальне обладнання для з інвалідністю.

На вимогу жінки для оформлення угоди забудовник запросив нотаріуса, який начебто оформив договір. За квартиру було сплачено аванс в розмірі 149 тис. грн.

Вдома мати Г. П. прочитала договір, та виявила, що нотаріусом він не завірений, в ньому немає ані слова про спеціальне обладнання для квартири, а сума угоди майже на 34 тисячі гривень вища за ту, яку назвав забудовник з «нотаріусом».

Обурена жінка почала вимагати повернути їй  сплачені кошти. Після чисельних візитів до ТОВ «Капітал Ріелті ЛТД», там погодились розірвати угоду. Проте замість цього їй підсунули нову редакцію старого договору, де вартість квартири зросла до 400 тисяч гривень.

Про те, що вартість квартири несподівано піднялась з 300 тис. грн. до 400 тисяч жінка дізналась у випадкового перехожого на вулиці, коли попросила прочитати документ.

Зрозумівши, що має справу з шахраями,  Г. звернулась до правоохоронців та подала позов до Дніпровського районного суду м. Києва. Обидві інстанції відмовились захистити її права.

Після звернення до громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, юристами правозахисної організації була підготовлена апеляційна скарга.

– Суд першої інстанції виходив із переконання, що зрячий, тобто відповідач в особі фірми-забудовника, більше поінформований, ніж сліпий, а тому і довіри зрячому більше, – пояснює адвокат Української Гельсінської Спілки з прав людини Олег Левицький. – Із такою логікою ми не погодилися, тому й оскаржили винесене рішення у столичному апеляційному суді. Адже укладення договору купівлі-продажу має відповідати внутрішній волі кожної зі сторін».

Апеляційний суд став на сторону незрячої жінки, та визнав договір недійсним. Рішення було виконане у повному обсязі і може стати прецедентною справою для багатьох українців з інвалідністю.

Своїм рішенням суд констатував, що підпис незрячої людини на документі не може свідчити про її усвідомлене волевиявлення.