Публікація

Реформа цивільного сектору безпеки: якою може бути роль громадськості?

Олег Мартиненко, керівник Аналітичного напряму Української Гельсінської спілки з прав людини, про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України.

Правосуддя перехідного періоду, яке так потребує Україна сьогодні, передбачає в якості окремого напрямку здійснення інституційних реформ, що унеможливили б повторення трагедій збройного конфлікту. Мабуть, однією з найбільш масштабних реформ можна назвати реформу сектору цивільної безпеки, яка охоплює практично усі правоохоронні органи та військові структури. Нагадаємо, що для її здійснення у 2015 році розпочала роботу Консультативна місія Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (EU Advisory Mission for Civilian Security Sector Reform Ukraine (EUAM Ukraine), яка відразу наголосила – реформування безпекового сектору не є синонімом реформування у сфері оборони. Згідно європейського підходу, сектор цивільної безпеки передбачає узгоджену у правовому полі роботу цивільних органів безпеки, правоохоронних органів, судової системи та оборонних структур. У березні 2016 року Указом Президента була затверджена Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України, яка має відповідати євроінтеграційній політиці держави.

Що ж має очікувати громадськість від запропонованого державою розвитку сектору безпеки і оборони? Чи співвідноситься зазначена Концепція з реформою цивільного сектору безпеки?

Як можна побачити з тексту, Концепція передбачає створити умови для широкого залучення недержавних організацій, проте найбільш перспективними напрямами їх діяльності вбачає чомусь лише два – надання послуг в інтересах виконання миротворчих завдань Збройними Силами та функціонування мережі недержавних дослідних інституцій, що фахово опікуються проблемами безпеки та оборони.

52f36fd9521f1fde622106e949ad16b87e3ef57e
Президент Петро Порошенко підписує указ про затвердження Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України

Це обмеження виглядає досить дивним з погляду на декларацію удосконалення системи демократичного цивільного контролю, яка міститься в розділах, що стосуються засад та основних завдань розвитку сектору безпеки і оборони.

В Концепції міститься також окремий розділ «Роль та місце суспільства в розвитку сектору безпеки і оборони», який серед пріоритетів зазначає:

  1. створення правових, організаційних і навіть фінансово-матеріальних умов для залучення громадських організацій та громадян до процесу формування і реалізації державної політики з питань безпеки і оборони;
  2. створення умов для здійснення ефективного громадського контролю за діяльністю складових сектору безпеки і оборони;
  3. сприяння участі громадських організацій у підвищенні готовності складових сектору безпеки і оборони до виконання визначених їм завдань.

Спектр заходів, який зобов’язується виконати держава для ефективної взаємодії із громадянським суспільством, видається досить широким лише на перший погляд. Так, серед заходів ми можемо знайти традиційні консультації із громадськістю, громадські слухання та експертизи, розширення інформаційної взаємодії, створення умов для залучення громадських організацій до військово-патріотичного виховання молоді тощо. Тобто те, що громадськість реалізує й так досить давно без необхідності спеціально закріплювати ці форми у Концепції.

Інший блок заходів містить досить специфічні, проте не найбільш ефективні форми участі громадськості в реформі цивільного сектору безпеки:

  • матеріальна підтримка та заохочення проведення громадськими організаціями та громадянами досліджень з питань безпеки і оборони;
  • залучення громадськості до процесів розвитку складових сектору безпеки і оборони, зокрема у питаннях покращення їх соціального, медичного та матеріально-технічного забезпечення, раціонального використання державних ресурсів;
  • консолідація різних громадських ініціатив та рухів у підтриманні глобальної стратегії з протидії тероризму; формування у громадян активної позиції протидії терористичній діяльності, запровадження системи залучення громадськості до протидії тероризму для сприяння його виявленню та запобіганню;
  • удосконалення законодавчого забезпечення з питань розвитку волонтерського руху в Україні.

Як бачимо, Концепція, створена національними військовими експертами, має чітко визначений мілітарний акцент і є досить далекою від засад європейської політики у сфері реформування сектору цивільного безпеки. Для експертів неурядового сектору це означає як можливість реалізувати реформаторський потенціал в рамках затвердженої Концепції, так й необхідність розробки нового документу, в якому безпека цивільного населення стане провідним елементом у взаємодії силових структур держави.

Олег Мартиненко, керівник Аналітичного напряму УГСПЛ

Фото – Міністерство оборони України, www.mil.gov.ua
Фото заставки – відвідання Петром Порошенком військової частини у селищі Дівички Київської області, Адміністрація Президента України, www.president.gov.ua/

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

article_221623_photo0_97960_large535

Права в’язнів у 2016 році

До вашої уваги розділ зі звіту правозахисних організацій «Права людини в Україні – 2016» Ще наприкінці...

18 Січня 2017

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування