Публікація

Програма заходів до 40-річчя зі дня заснування Української Гельсінської Групи

“Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів”.

Загальна Декларація прав людини ООН, ст. 19

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (Українська гельсінська група) – це перша легальна правозахисна організація в Українській Радянській Соціалістичній Республіці, яка заклала ненасильницьку, легальну і правову основу для здобуття українцями незалежності, демократії та поваги до прав людини.

Сорок років тому за ініціативи письменника й філософа Миколи Руденка, генерала радянської армії Петра Григоренка, хіміка Оксани Мешко, письменника-фантаста Олеся Бердника, юриста Левка Лук’яненка був започаткований український гельсінський правозахисний рух.

14956628_706520459502591_69274436760896985_n
Поштівка з портретами 10 засновників Української Гельсінської Групи, надіслана до США до 10-річчя УГГ

З того часу рух пройшов нелегкий шлях, на якому траплялися арешти, позасудові репресії, громадський тиск та інші відчайдушні спроби тоталітарної машини на чолі з ЦК КПРС задушити процес демократизації. На спільному рахунку УГГ – понад 550 років неволі. Група розплатилась п’ятьма життями: Михайло Мельник наклав на себе руки напередодні неминучого арешту 9 березня 1979 року. Чотири в’язні табору особливого режиму ВС-389/36 (селище Кучино Чусовського району Пермської області) загинули у неволі: Олекса Тихий – 5 травня 1984, Юрій Литвин – 4 вересня 1984, Валерій Марченко – 7 жовтня 1984 і Василь Стус – 4 вересня 1985.

Але попри шалений тиск, УГГ не саморозпустилася, як це зробила Московська група: з неволі виходили її документи. Закордонне представництво УГГ видавало щомісячний бюлетень „Вісник репресій в Україні”, діяв вашингтонський Комітет гельсінських гарантій для України, Українське видавництво “Смолоскип” ім. В. Симоненка видавало документи групи українською й англійською мовами, вся Україна припадала вухом до сигналу “Радіо Свобода”.

Сила і моральна перевага українських правозахисників над тоталітарним режимом полягали в тому, що репресії їх не зламали, вони не перейшли в підпілля, а відкрито продовжували вести боротьбу з тоталітаризмом, підписуючи документи своїми іменами. Вели відкриту боротьбу та апелювали до радянського закону і міжнародних правових документів.

Правозахисники вчинили революційний переворот у свідомості стероризованого за попередні десятиліття населення. У невільній країні вони почали поводитися як вільні громадяни. Крім того, Українська Гельсінська Група в добу краху світової колоніальної системи нагадала про існування поневоленої України і порушила питання про визнання її світовим співтовариством, насамперед, щоб Україна була представлена на наступних Нарадах з безпеки та співробітництва в Європі окремою делегацією.

Як тільки в період “гласності” й “перебудови” перші правозахисники опинилися на волі, вони відновили свою діяльність, яка швидко набувала політичного характеру. 7 липня 1988 року Українська Гельсінська Група постала як Українська Гельсінська Спілка. Вона поклала початок створенню політичної системи в Україні.

Нарешті, 1 квітня 2004 року була заснована асоціація правозахисних організацій – Українська Гельсінська спілка з прав людини, що є правонаступницею УГГ і продовжує справу побудови правового суспільства.

Інформаційні матеріали про заснування українського гельсінського правозахисного руху за посиланням.

Програма заходів до відзначення 40-річчя Української Гельсінської Групи оновлюється, тож слідкуйте за змінами на сайті та у соціальних мережах Українського інституту національної пам’яті.

Програма заходів до 40-річчя Української Гельсінської Групи

7 листопада

11.00: прес-конференція до 40-річчя Української Гельсінської Групи.

Учасники:

• один із засновників Української Гельсінської Групи, дисидент, політв’язень Левко Лук’яненко;
• член УГГ, політв’язень, публіцист, історик дисидентського руху Василь Овсієнко;
• дружина одного із засновників УГГ Миколи Руденка Раїса Руденко;
• голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович;
• член УГГ, дисидент, український громадський діяч Йосиф Зісельс.

Місце проведення: Національне інформаційне агентство “Укрінформ” (вул. Б. Хмельницького 8/16).

13.00: відкриття виставки документів Національного архівного фонду України “Кожна людина має право на свободу” за участі членів Української Гельсінської Групи. На виставці експонуються документи, що висвітлюють діяльність УГГ упродовж 1976-1988 років.

Місце проведення: Центральний державний архів громадських об’єднань України (вул. Генерала Алмазова, 8).

Акредитація для ЗМІ за телефоном 067 500 98 56 Світлана Власенко.

8 листопада

10.00: відкриття виставки “В’язні сумління” про історію українського правозахисного руху 1970-1980-х років.

Місце проведення: Музей Національного університету «Києво-Могилянська академія» (вул. Сковороди, 2 (вхід із Контрактової площі, біля бібліотеки Антоновичів та Сонячного годинника).

11.00 – 17.00: круглий стіл “Український правозахисний рух 1970-1980-х років у боротьбі за права людини та українську державність”. Програма дискусії за лінком.

Місце проведення: Музей Національного університету «Києво-Могилянська академія» (вул. Сковороди, 2).

9 листопада

10.00: спільна молитва на могилі Патріарха Володимира на Софійській площі за покійних членів Української гельсінської групи та інших політв’язнів.

По завершенню молитви – поїздка членів Української гельсінської групи, дисидентів і політв’язнів на Байкове кладовище, щоб відвідати могили Миколи Руденка, Надії Світличної, Василя Стуса, Юрія Литвина, Олекси Тихого, Оксани Мешко, В’ячеслава Чорновола, Івана та Леоніди Світличних, Михайлини Коцюбинської, Левка Горохівського, Євгена Сверстюка, Миколи Плахотнюка, Олеся Сергієнка.

Час уточнюється: зустріч членів Української гельсінської групи із Президентом України.

18.00: урочисті збори громадськості у Київському міському будинку вчителя (вул. Володимирська, 57).

У програмі виступи членів Української гельсінської групи, правозахисників, дисидентів, а також концерт за участю:

Тельнюк: Сестри
Тарас Компаніченко
Марініта
Марія Бурмака.

Вхід вільний.

Організатори:

Український інститут національної пам’яті
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Харківська правозахисна група
Видавництво “Смолоскип” ім. В. Симоненка
Конгрес національних громад
Музей шістдесятництва
Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих
Київський міський будинок вчителя
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Національний архівний фонд України

logo_kyiv_high_resolution

 

 1

 

 

 

 

Захід відбувся за підтримки Посольства Швеції в Україні та в рамках проекту Фонду Чарльза Мотта «Право на участь», що реалізується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування