Публікація

Правозахисники про справу в’язня ФСБ Євгена Панова: «Право на захист не забезпечено»

Справа Євгена Панова була однією з найскандальніших новин останнього часу, пов’язаних з окупованим півостровом Крим та україно-російським конфліктом. Новини та інтернет тираживали відео де звинувачений у підготовці теракту в Криму українець Євген Панов нібито зізнається у вчиненні інкримінованих йому дій.

На початку тижня, 23 серпня, в УНІАНі відбулась прес-конференція, на якій правозахисники розповіли про міри захисту Євгена Панова, перспективи його справи в Європейському суді з прав людини та механізмах захисту прав затриманих та ув’язнених в Криму українських громадян.

Провозахисники наголошують, на недостатністі достовірної інформації щодо справи Євгена Панова. За словами керівника Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, основним джерелом є ЗМІ, але здебільшого російські, до яких немає довіри. Також не можливо точно сказати коли був затриманий Панов. ФСБ повідомила про його затримання 10 серпня, але існує версія, що його затримали ще 7-го.

Ольга Скрипник підкреслює, що також не можливо стверджувати, що це були саме катування, але слід враховувати попередній досвід ФСБ в Криму – наприклад, справу Олександра Костенка,  якого затримали 5 лютого 2015-го, але який з’явився у слідчому відділі лише 6-го. Адвокат кримського політв’язня підтверджує, що співробітники ФСБ катували його та вибивали потрібні для них свідчення. Схожою ситуацію Ольга Скрипник називає справу Андрія Коломійця, українця, затриманого у Кабардино-Балкарії (РФ) та привезеного до Криму після катувань.

Правозахисниця повідомляє, що на сьогодні адвокат Панова у Сімферополі, маючи договір та ордер і виконуючи всі вимоги російського законодавства, не має доступу до свого клієнта.

DSC_1029

«Ми розуміємо, що для формальних вимог російського законодавства є якийсь адвокат, але навряд чи він буде захищати інтереси Євгена Панова, – зазначила Ольга Скрипник. – Тому, все ж таки, дуже важливо, щоб адвокат, якого найняла родина, отримав доступ до Євгена. І зараз він намагається знов і знов. І сьогодні він знов пішов до слідчого комітету, щоб отримати можливість побачити свого підзахисногоа.

Кримська правозахисна група встановила, що зараз Євген Панов знаходиться в СІЗО Сімферополя. Головному СІЗО, в якому утримуються підозрювані в Криму. Також, за словами правозахисників, вони володіють інформацією, що Панова часто вивозять до різних будівель – Міністерства внутрішніх справ РФ та ФСБ для так званих слідчих дій. Також відомо щонайменше про дві людини, які також утримуються в СІЗО. Їхні прізвища – Захтій та Сулейманов. Ольга Скрипник підкреслює, що порушуються норми не лише міжнародного, але навіть і російського права.

Брат Євгена Панова Ігор Копелянець заявив, що жодних підтверджених даних, щодо того, як його брат потрапив на територію Криму немає. Він наголосив, що Панов не має жодних зв’язків із Кримом, в тому числі друзів, знайомих, справ і тд. Вся його громадська діяльність, за словами Копелянця, була спрямована на Схід України, на допомогу солдатам АТО.

«Одразу коли стало відомо, що Євген в Криму, ми подали заяву про зникнення. Слідчі не виходять на зв’язок. Адвокат в Україні намагається достукатись до українського слідчого – навіть цього йому не вдається», – коментує Ігор Копелянець.

DSC_0988

КПГ також подала заяву до Прокуратури Автономної Республіки Крим, що знаходиться в Києві.

Про інструменти, якими володіє Офіс Омбудсмена для захисту прав затриманих в Криму українських громадян та про досвід співпраці с російським Омбудсменом, розповів представник Уповноваженого з прав людини Михайло Чаплига.

Він наголосив на тому, що речі, які є актуальними, резонансними в нас, не завжди є такими в інформаційному просторі Російської Федерації. Російські омбудсмени та правозахисники мають інші новини та інші акценти, тому за словами Михайла Чаплиги, ті прізвища, які в нас знає кожен журналіст або правозахисник, те що в нас є суперактуальним – для росіян часто буває новиною, яку вони нерідко дізнаються саме в нас.

Представник Уповноваженого відмітив, що наразі немає достовірної інформації щодо кількості затриманих осіб під час тих подій. Зокрема щодо того скільки з них є громадянами України, як забезпечено їхнє право на захист і хто ще, окрім відомих прізвищ, проходить по цих справах та у чому їх звинувачують. Також цієї інформації, за словами представника Уповноваженого, немає і в російського омбудсмена Тетяни Москалькової, а відповідь, яку отримав Офіс від російських колег пояснюється таємницею слідства.

Михайло Чаплига наголошує, що надання російського, або, як кажуть, фсбшного адвоката – не є правом на захист, оскільки право на захист є забезпеченням вільного вибору адвоката і власного захисту.

«Те що адвокат, з яким заключено договір, не може потрапити до свого підзахисного – це якраз свідчить, що право на захист не забезпечено», – сказав Михайло Чаплига.

DSC_1018

Позитивним моментом представник Уповноваженого назвав те, що Президент доручив державним інституціям вжити заходів для сприяння можливості міжнародних організацій та Офісу Омбудсмена відвідати українських затриманих у Криму. Перед тим представники Офісу мали зустріч з російським Омбудсменом у Мінську, на якій шла мова про спільний візит до сімферопольського СІЗО з метою моніторингу, а також з можливістю спілкування з особами, які там знаходяться. Дана ініціатива була підтримана на найвищому рівні в Росії.

Ще однією надважливою темою спілкування з російським Омбудсменом Михайло Чаплига назвав питання ув’язнених в Криму українських громадян, яким було переглянуто вироки та які нині відбувають покарання на території Російської Федерації. Мова йде про вісімнадцять осіб, яким були винесені вироки українськими судами станом на 20 лютого 2014 року, і які відбували покарання на території Криму, будучи громадянами України. Офіс Омбудсмена просив передати ув’язнених за їх бажанням для відбування покарання на підконтрольну Україні територію.

«Проблема в тому, що Російська федерація довгий час наполягала на тому, щоб Україна вжила, так звані, конвенційні механізми,  – пояснює Михайло Чаплига. – Це означає, що ув’язнені мають право після відбуття певного терміну, продовжити відбувати покарання на території походження, але якщо Україна застосує, бодай один раз, конвенційні механізми, це буде означати автоматичне визнання анексії Криму. Під час зустрічі з Москальковою ми дійшли до висновку, що вжити ці механізми фізично неможливо, а заручниками таких геополітичних розкладів виявляються люди, які знаходяться зараз в місцях несвободи на території Криму».


Відео допиту Євгена Панова, оприлюднене російськими ЗМІ

Проедставник Омбудсмена розповів також про альтернативний варіант, без вказування назв держав в тексті меморандуму. За його словами, українська сторона виконала свої забов’язання з цього боку, а за інформацією з російської сторони – вони знаходяться на «фінішній прямій» щодо узгодженням по всім відомствам. Також він повідомив, що стало відомо про російське громадянство одного з ув’язнених.

Щодо справи Панова та справ інших громадян, які були затримані в Криму, Михайло Чаплига повідомив, що плануються або спільний візит у вересні для з’ясування звинувачень і того як поводяться з затриманими, або принаймні візит Москалькової або її та правозахисників, оскільки останні мають таке право в Російській Федерації.

Представник Уповноваженого прокоментував також і досвід співпраці з російським Омбудсменом: «Не зважаючи на всі негативні відгуки, які були під час її призначення з боку правозахисної спільноти Росії, на сьогоднішній я можу стверджувати, що вона принаймні на людському рівні розуміє ті питання, про які ми говоримо, – зауважив Михайло Чаплига. – Якщо у неї є бодай один шанс зі ста зробити те, що вона повинна зробити та те, про що ми домовляємося – вона це робить. Єдине, що можемо казати – не завжди у неї є цей один шанс зі ста».

Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ УГСПЛ, оцінив перспективи справи Євгена Панова в Європейському суді з прав людини.

Він зазначив, що справа ілюструє типові методи правоохоронних органів пострадянських країн: захоплення людини (з Пановим втрачаються будь-які контакти), вибивання певних зізнавальних свідчень (відео-зізнання, на якому він знаходиться  з явними тілесними ушкодженнями), використання їх у суді для доведення вини. Правозахисник підозрює, що до затриманого довгий час не допускають захисників, обраних його рідними, для того, щоб або отримати якісь додаткові зізнавальні свідчення, або ж для того, щоб зникли сліди тортур, пройшов якийсь час і можна було б маніпулювати експертизою.

«В таких випадках, практика Європейського суду каже, що навіть якщо допустити, що були чітко отримані якісь тілесні ушкодження при затриманні, то це обов’язок держави, Російської Федерації – надати правдоподібну версію, у якій пояснити за яких обставин людина отримала ті чи інші тілесні ушкодження, – каже Михайло Тарахкало. – На жаль, сьогодні я не почув жодної правдоподібної версії у справі пана Панова, щодо того як він отримав ці ушкодження, за яких обставин. Більше того, ті версії, які висуває уряд Росії є малозмістовними та часто не підкріплені жодними доказами».

DSC_1047

Михайло Тарахкало вважає, що справа Євгена Панова має хороші шанси для розгляду та перемоги у Європейському суді з прав людини.

«Що може дати подібна перемога? Я розумію, що тут неможливо вжити будь-яких юридичних механізмів, які б дозволили в короткій перспективі панові Панову покинути СІЗО, вийти на свободу, повернутись додому, – підкреслює директор Центру  стратегічних справ. – Однак подібне рішення, навіть згідно російського законодавства поставить під сумнів, по-перше, рішення Європейського суду, ті приблизні вироки, які можуть мати місце в його справі, в тому числі й обвинувачувальні. Окрім того, це дасть можливість, згідно російського законодавства, на перегляд справ у подальшій перспективі».

Що стосується мір екстреного характеру, то за інформацією Центру стратегічних справ, наразі Європейський суд застосував у цій справі міри екстреного характеру. За словами Михайла Тарахкала, це саме по собі не є рішенням, це певний набір механізмів, котрий дозволяє Європейському суду або припинити будь-які дії, або отримати будь-яку додаткову інформацію у справі, додаткові докази для того, щоб прийняти те чи інші рішення. Наразі правозахисник сподівається, що подібного роду реакція ЄСПЛ дозволить припинити знущання над Євгеном Пановим та отримати до нього досвід незалежних адвокатів.

Також, згідно практики Європейського суду, не допуски адвокатів, які обрані заявником або його родичами, або ж використання поліцейських адвокатів є прямим порушення Європейської конвенції. Згідно з цими фактами, великою кількістю інформації та доказів, Михайло Тарахкало вважає, що свідчення, які будуть отримані від Панова російськими правоохоронцями, можна буде з великою імовірністю визнати недійсними.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Кондрашин

Пекельна колонія

Колонія заборонила засудженому спілкуватися зі своїм адвокатом. Суд зобов’язав прокуратуру розслідувати це порушення. Чому ж...

13 Січня 2017

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування