Публікація

Правозахисники готові співпрацювати з державою задля звільнення та захисту прав військовополонених

Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Українським інститутом майбутнього організували круглий стіл, присвячений пошукам правових механізмів запобігання безкарності під час конфлікту на сході України.

Бойові дії на Сході давно стали питанням щоденної турботи українців. Для багатьох новини з цієї теми відкривають кожен новий день. Навіть якщо не кожен має особистих знайомих учасників бойових дій, постраждалих чи вимушених переселенців, це не означає, що дана тема його не турбує.

У понеділок 10 жовтня 2016 року Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Українським інститутом майбутнього провели круглий стіл «У пошуках правових механізмів запобігання безкарності під час конфлікту на Сході». Його темою стали воєнні злочини: незаконні затримання та рабська праця в зоні АТО. Ососблива увага під час обговорення була приділена визначенню статусу військовополонених для подальших правових дій з вирішення ситуації на окупованих територіях та допомоги постраждалим особам. До участі в обговоренні були запрошені представники правоохоронних органів України, міжнародні експерти, представники вітчизняних громадських організацій та безпосередньо особи, які пройшли через полон самопроголошених «республік».

dsc_1669

Редакторка звіту Надія Волкова, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ, зазначила, що представлена робота представляє лише перші початкові кроки у розслідуванні воєнних злочинів. Попердній звіт Спілки, який вийшов минулого року, за її словами, отримав негативну оцінку Генеральної прокуратури та був сприйнятий на особистий рахунок. Юристка підкреслила, що дослідження правозахисних громадських організацій не є звинуваченням державних органів у бездіяльності, а є пропозицією до співпраці.

«Ми не хочемо сказати нашою роботою, що Генпрокуратура працює погано або СБУ десь недопрацьовує. Ми хочемо сказати, що ось є проблема і її потрібно вирішувати, і саме правоохоронні органи є ключовими стейкхолдерами і учасниками, скажімо, процесу вирішення цих проблем», — підкреслила Надія Волкова.

Звіт “Тотальна безкарність в зоні АТО: розслідування незаконних затримань та рабської праці”

Посилаючись на нещодавній брифінг СБУ, під час якого було зазначено, що громадські організації, у тому числі міжнародні, не займаються збором свідчень щодо полонених, правозахисниця додала, що наразі спеціалісти Спілки ідентифікували 27 незаконних центрів утримання полонених, організованих лише на окупованій території Донецької області. Нагадаємо, що раніше офіційно повідомлялося про 8 таких центрів. Редакторка звіту заявила, що УГСПЛ готова передати ці свідчення для роботи Служби безпеки України. Під час круглого столу представник Генеральної прокуратури Антон Рубан повідомив, що за наявними даними упродовж 2014-2015 років було виявлено більше ніж 62 табори незаконного утримання військовослужбовців та цивільного населення, число яких становить близько 3000 осіб. За його словами, наразі опитано 675 потерпілих. Більшість свідчить про застосування тортур щодо них.

Юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Аліна Павлюк наголосила на ключовій проблемі обговорення — статусі військовополонених. Так, Закон України «Про боротьбу з тероризмом» визначає поняття «заручник», у рамках якого розглядаються постраждалі під час подій на Сході України. Проте, як зазначає Аліна Павлюк, його норми не закріплюють правових гарантій для даної категорії громадян, а більш точними у цій ситуації є норми Женевської конвенції 1949 року про поводження з військовополоненими.

dsc_1761

У рамках дослідження УГСПЛ представила роботу «Центру документування». Координатор Олексій Біда повідомив, що працівники Центру опитали близько 200 людей, які перебували у полоні на окупованих територіях. Половина з них — військовослужбовці. Були зафіксовані факти катування, жорстокого поводження, а також 10 випадків позасудової страти, внаслідок яких загинули близько 50 чоловік. Серед жертв, як зазначає Олексій Біда, не лише військові, але й цивільне населення. Наприклад, активісти та громадяни, що допомагали українським військовим, але залишились в окупації після «Дебальцівського котла». Правозахисник підкреслив, що необхідно продумати, як захищати людей від можливих страт.

Він також розповів про випадки тяжкої примусової праці на окупованих територіях, внаслідок яких полонені здобувають хронічні захворювання та інвалідність. Ці люди потребують державної допомоги. Про це під час круглого столу зазначив і представник ГО «Юридична сотня», підкресливши, що цивільні громадяни, що пережили полон, наразі можуть розраховувати на допомогу держави лише у випадку отримання інвалідності.

dsc_1742

Найгострішим стоїть питання обміну. Правозахисники наголошують на важливості долучення до процесу родичів військовополонених. Директор Центру стратегічних справ Михайло Тарахкало заявив про необхідність доступу рідних до обмінних процесів, системних розслідувань воєнних злочинів та інформації про стан полонених. Особливо він підкреслив нагальність системного збору доказів, які будуть використані в майбутньому для доведення вини підозрюваних у вчиненні злочинів.

Яскравою ілюстрацією цієї необхідності стала розповідь сестри бійця 3-го окремого полку спеціального призначення ЗСУ Сергія Глондара, Людмили. Український військовий, за її словами, перебуває в полоні з лютого 2015 року. Він був захоплений внаслідок засідки під Дебальцево, про що без зазначення подробиць повідомили рідним терористи. Знаходження Сергія Глондара в полоні було підтверджено у ГПУ звільненими бійцями ЗСУ в квітні минулого року. Наразі сестра військового підкреслює, що інформації про теперішнє місцезнаходження її брата немає, так само, як і про його співслужбовця Олександра Корінькова.

Людмила Глодар
Людмила Глондар

«У серпні ми зустрічалися з представником ООН Фіоною Фрейзер, яка відвідувала їх там і передала нам звідти листи. Проте хочу вам сказати, що під час особистої розмови, коли їй були показані фото мого брата, вона його не впізнала. Тобто там міг стояти будь-який хлопчина», — повідомила Людмила Глондар.

Окремою проблемою жінка зазначила роботу районної поліції (тоді ще міліції), слідчий якої вимагав матір полоненого написати пояснювальну записку, за яких обставин її син потрапив у полон, а також підтвердити його ДНК. Це сталося через 7 місяців після першого повідомлення. Непослідовні дії правоохоронців були припинені лише тоді, коли родичі звернулись до Служби безпеки України.

На прозорості контактів з родичами заручників наголосила Марія Томак, координаторка Медійної ініціативи за права людини. Правозахисниця торкнулась питань політичних в’язнів Кремля. Вона висловила певну недовіру до державних органів у цьому питанні. Як приклад однієї з причин такої недовіри, Марія Томак навела справу М. Карпюка і С. Клиха, якою також займається УГСПЛ.

dsc_1710

«Адвокатам пропонували не подавати апеляцію, посилаючись на те, що „от-от ми обмінаємо їх“. На щастя, ця рекомендація не була дотримана, тобто адвокати подали апеляцію. Я дуже рада, тому що жодного просування немає в переговорах, наскільки я розумію, а якби не була подана апеляція, то навіть крихітний шанс на те, що колись вдасться повернути цих осіб через механізм Європейського суду з прав людини, була б знівельована. А те, що ця справа розсиплеться в Європейському суді — жодного сумніву немає, це буде чергова велика ганьба для Російської федерації», — зазначила Марія Томак.

Досі гостро стоїть питання застосування міжнародної практики щодо звільнення полонених в умовах, коли йдуть суперечки щодо статусу конфлікту на сході України. Експерт Global Rights Copliance Уейн Джордаш пояснив, що міжнародним гуманітарним правом не передбачено зобов’язання стосовно обміну полоненими, а норми звичаєвого гуманітарного права зазначають, що держава забов’язується відпускати полонених після завершення активних бойових дій. Не зважаючи на це, історія демонструє успішні випадки обміну під час бойових дій, зазначив Уейн Джордаш. Експерт привів досвід Ізраїлю щодо обміну захоплених терористів угруповань «Хамас» і «Хезбола». Він звернув особливу увагу на ізраїльсько-ліванський конфлікт.

dsc_1695

Колишній військовополонений Дмитро Куліш, боєць батальйону НГУ «Донбас», наголосив, що Україна знаходиться саме у стані війни.

«У 2014 році я регулярно вів бої з регулярною російською армією», — заявив він.

Дмитро Куліш
Дмитро Куліш

За його словами керівники так званих «народних республік» не приймають жодних самостійних рішень щодо обміну полоненими. Всі вказівки скеровані Російською Федерацією для політичного тиску на Україну.

Дмитро Куліш повідомив, що є також підтвердження страти українських військових шляхом відтинання голови у тих районах окупованих територій, де були зафіксовані збройні сили РФ.

Представник юридичного відділу Генштабу Міністерства оборони Олег Гущин заявив, що підтверджень міжнародного конфлікту, тобто війни з Росією, достатньо. Це Закон України «Про окупацію АРК та міста Севастополя», 4 заяви ВРУ та 2 заяви РБНО про здійснення військової агресії Росією проти України, та заяви Президента про міжнародний конфлікт. Також це судові рішення, де визнано осіб потерпілими внаслідок агресії.

Олег Гущин
Олег Гущин

Втім на практиці, за словами Олега Гущина, ми маємо боротьбу з тероризмом, про що, наприклад, свідчить відсутність таборів полонених та використання терміну «заручники», що є неможливим під час збройного конфлікту. У підсумку він радить державі, маючи ознаки різних видів конфлікту, визначитись з одним варіантом для того, щоб не використовувати різні галузі права водночас.

Уейн Джордаш рекомендує Україні відмовитись у подальшому від використання терміну «антитерористична операція», та класифікувати події на Сході, як «змішаний міжнародний конфлікт», в той час, коли окупація Кримського півострову беззаперечно є міжнародним конфліктом.

dsc_1674

Момент легалізації процедур обміну був озвучений представницею правозахисної організації «Восток SOS». Вона нагадала про випадки, коли мешканців звільнених територій України обвинувачують у вчиненні терористичного акту та використовують в якості «обмінного фонду» без їхньої згоди, відправляючи на окуповану територію.

Георгій Тука, заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України зазначив, що йому доводиться спостерігати неконструктивну позицію з боку певних громадських організацій. Деякі негайні вимоги до держави він вважає спекуляцією.

Георгій Тука
Георгій Тука

«Ніде, ніколи в світі обмін полоненими і заручниками не проходив прозоро», — зазначив Георгій Тука.

Він наголосив, що питання полонених піднімається державними органами щоденно. Заступник Міністра вказав на свіжу інформацію, надану Східною правозахисною групою про наявність групи військовополонених на окупованих територіях, з якою вже працює Служба безпеки України. Георгій Тука також подякував УГСПЛ за представлений звіт.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування