Томаз був заарештований та підданий катуванням у відділку міліції.

Після пережитих знущань та побоїв Томаз потрапив до лікарні швидкої допомоги. Там лікарі, що здійснювали його огляд, встановили безліч тілесних ушкоджень. Висновки лікарів були зафіксовані та направлені до прокуратури як підтвердження фактів катувань.

Прокуратура в таких діях жодних порушень не побачила.

Томаз тривалий час знаходився в київському СІЗО. Його стан здоров’я погіршувався, але посадові особи не намагалися цьому завадити. Зокрема українські судді так і не видали дозволу на госпіталізацію важкохворого Кардаві. Зрештою, це довелось зробити Європейському суду з прав людини, який  зобов’язав державу надати йому необхідну медичну допомогу.

Томаза в критичному стані перемістили до лікарні, де він помер. Проте обставини його смерті досить дивні. Зокрема адвокат Олег Веремієнко, який відвідав Томаза напередодні його смерті, в своєму блозі ставить наступні запитання:

«Чому за три дні вихідних ані Томаза Кардаві, ані інших пацієнтів-арештантів не оглядав ніхто з лікарів?

Чому ніхто за три-чотири доби не взяв у Томаза аналізи крові, сечі і т.д.?

Чому на вихідних медсестра підходила до важкого хворого лише один-два рази протягом доби?

Чому у відділенні немає взагалі ніяких ліків – крім йоду й зеленки? Хто в цьому винен?

Чому жінок тримають в одній палаті з дорослими чоловіками?

Чому вмираючого хворого тримають в одній палаті з іншими пацієнтами?

Чому пацієнтові роблять хірургічну операцію прямо в палаті з іншими пацієнтами (при тому в палаті, де знаходиться хворий з активною формою туберкульозу)?”.

В телефонній розмові з кореспондентом УГСПЛ пан Веремієнко також зазначив, що мав розмову з одним з лікарів, який консультував Томаза Кардаві. Той повідомив, що якби Томаза привезли з СІЗО до лікарні на місяць раніше, він зміг би прожити довше.