У 2007 році робочий, будівельник з міста Костанай Олександр Герасімов звернувся в місцеву поліцію в пошуках свого прийомного сина, якого затримали разом з десятком інших молодих людей після вбивства літньої жінки.

За декілька хвилин через його самого вже допитувала поліція, де сказали, що його прийомний син звинуватив його у вбивстві.

Олександра Герасімова бил , на голову одягали пластиковий пакет, доводячи майже до удушення, намагаючись примусити підписати зізнання.

Зрештою, його самого і прийомного сина звільнили без пред’явлення звинувачень. Однак після цього 44-х річний Олександр Герасімов потрапив до лікарні з серйозними ушкодженнями черепа та нирок. Він каже, що йому було потрібно майже півтора року на лікування. «Я і зараз лікуюся, бо й зір погіршився», – говорить Олександр Герасимов.

ПЕРША СКАРГА НА ТОРТУРИ В ООН

Застосування тортур в поліції є сумнозвісною практикою в Казахстані та інших країнах Центральної Азії. За словами представника Олександра Герасимова юриста Анастасії Міллер, тортури вважаються «простим » способом отримання неправдивих зізнань.

В опублікованому на цьому тижні новому звіті правозахисної організації Human Rights Watch кажуть, що, хоча влада Казахстану і прийняла закони щодо запобіганню тортур, в першій половині 2013 року було зареєстровано більше 200 скарг, і майже всі винні продовжують залишатися безкарними.

Однак справа Герасімова стала унікальною. Після того, як у прокуратурі кілька разів відмовилися проводити розслідування його скарг на тортури, Анастасія Міллер та інші юристи з Казахстанського міжнародного бюро з прав людини і дотримання законності подали у його справі першу в Центральній Азії скаргу до Комітету ООН проти тортур.

Казахстан ратифікував Конвенцію ООН проти катувань (КПК) в 1998 році, що формально зобов’язує визнати міжнародне законодавство проти катувань та дотримуватися рішення Комітету проти катувань у складі 10 членів.

РІШЕННЯ ПРО КОМПЕНСАЦІЇ

У травні 2012 року Комітет ООН визнав, що Казахстан зобов’язаний провести належне розслідування скарги Герасимова і виплатити йому компенсацію за перенесені страждання, а також запобігти повторенню подібних порушень у майбутньому .

У поліції все продовжували ігнорувати його справу. До тих пір, поки в листопаді 2013 року не було винесено безпрецедентне рішення про матеріальне відшкодування потерпілому. Суддя міського суду в Костанаї зобов’язав місцеву поліцію виплатити Олександру Герасімову два мільйони тенге ( близько 13 тисяч доларів) як компенсацію.

Юристи Герасімова здивувалися, але зраділи, відзначаючи, що це «вельми незвично» для казахстанських суддів слідувати рекомендаціям міжнародних структур, як КПК, особливо враховуючи те, що казахстанське законодавство не передбачає відшкодування збитків у справах про катування .

За словами Анастасії Міллер , рішення змусило владу замислитися після довгих років бездіяльності.

– На ділі ми зрозуміли, що немає кращого способу, ніж покарати державу копійкою. Два мільйони тенге для Казахстану, особливо бюджетних грошей, – досить відчутна сума. І я думаю, що такого роду справи змінюють відносини між поліцією і громадянами, – говорить Анастасія Міллер.

АПЕЛЯЦІЯ ПОЛІЦІЇ

У поліції мають намір оскаржити це рішення, стверджуючи, що Костанайський суд перевищив свої повноваження , застосувавши норми міжнародного права в місцевій юрисдикції.

Юрист Міллер визнає , що поліція може, в кінцевому рахунку, виграти апеляцію. Але якщо рішення суду залишать у силі, то це стане наріжною справою для юристів- правозахисників, які вже давно намагаються знайти функціональний юридичний механізм для захисту жертв катувань в судах.

Марія Лісіцина – юрист, що працює зі справами про катування в судах в організації Open Society Justice Initiative, яка брала участь у підготовці скарги по справі Герасімова в КПК. Вона каже, що за його справою пильно стежать правозахисники у всій Центральній Азії.

– Це справді важлива справа. Бачити успіх звичайної людини, як Герасімов, який не є активістом, просто звичайним робочим, якому просто дуже не пощастило, і він постраждав і досі страждає від дуже серйозних зловживань, – можливість того, що він може добитися правосуддя, буде дуже важливою для багатьох інших жертв , – каже Марія Лісіцина .

У разі , якщо поліції вдасться домогтися постанови про скасування рішення про присудження компенсації, юристи Герасимова будуть готові до його оскарження.

Олександр Герасімов каж , що його родина відчуває постійний тиск протягом цих семи років пошуку правосуддя, але готовий битися до кінця.

– У мене самого батько більше 50 років пропрацював в поліції. І він виховав мене бути чесним. Досі люди, з якими я працював або спілкувався, поводяться зі мною з повагою. Мене виховали бути чесним, домагатися своїх цілей, працювати і вчитися чесно. Як батько говорив мені, ніколи не використовувати його прізвище, досягати всього самостійно, – говорить Олександр Герасімов.

Рішення суду російською мовою можна прочитати ТУТ