Публікація

Катуванням не місце в українській міліції

У центрі міста, біля станції метро «Хрещатик», було встановлено магнітний пазл із силуетом міліціонера, що замахується кийком. Кожен бажаючий підписати петицію проти катувань забирав фрагмент пазлу та відкривав частину схованого малюнку. Коли останній пазл було знято, з’явився підготовлений активістами колаж з текстівками, які описують їх бачення ідеальної міліції – «підзвітна, професійна, неупереджена, відкрита, добре оплачувана, некорумпована, здатна допомогти».

«Сьогоднішня акція демонструє бажання українців мати дійсно ефективну правоохоронну систему, де міліціонери охороняли б  їх безпеку, а не порушували права людини, особливо в такій грубій формі як катування» – сказала Тетяна Мазур, виконавчий директор Amnesty International в Україні.

«Факти катувань людей міліціонерами є злочинами зі сторони представників держави, за які винні занадто часто залишаються непокараними. Влада не повинна відкладати в довгий ящик створення Державного бюро розслідування та наділити його функціями незалежного механізму з розслідування злочинів, скоєних працівниками правоохоронних органів»

Положення про Державне бюро розслідувань міститься у новому Кримінальному процесуальному кодексі, що вступив в силу у листопаді 2012 року. Також згідно з новим Кодексом, явка з повинною більше не враховується при розгляді справи у суді – це зменшує один зі стимулів для міліції застосовувати  тортури щодо підозрюваних. Однак Amnesty International продовжує документувати випадки вмотивовані бажанням міліціонерів покарати осіб без суду, у відповідь на скарги щодо посадових осіб, або з метою вимагання грошей.

«Скарги на катування в міліції продовжують потрапляти до правозахисних організацій не зважаючи на дію нового КПК. Це свідчить про те, що правоохоронні органи не вміють працювати інакше адже відчувають безкарність за свої дії.

До акції долучилися представники інших правозахисних організацій. За словами, Андрія Діденко, представника Української Гельсінської спілки з прав людини, катування в міліції це системне явище.

«Дослідження, які щороку проводять Харківський інститут соціальних досліджень спільно з Харківською правозахисною групою свідчать, що майже кожні сорок секунд в підрозділах міліції відбувається акт незаконного насилля.» – сказав Діденко.  

Найголовнішою причиною безкарності міліціонерів є неефективність прокуратури у розслідувані справ міліцейського свавілля. Через тісний контакт міліціонерів та прокурорів, які разом працюють над звичайними справами, прокурори не в змозі належним чином розслідувати злочини, вчинені міліціонерами.

Занепокоєння щодо ефективності Генеральної прокуратури висловив і єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле після закінчення засідання Ради зі співробітництва Україна-ЄС 24 червня, заявивши, що «Київ повинен взяти до уваги нещодавній висновок Венеціанської комісії "для вирішення інших реформ, що залишилися, зокрема, реформи функціонування офісу Генеральної прокуратури".»

«Виконуючи свої зобов’язання перед Європейським Союзом напередодні Саміту у Вільнюсі,  перш за все українська влада має орієнтуватися на реалізацію основоположних прав людини, що закріплені у Європейській конвенції з прав людини та Європейській конвенції про запобігання катуванням. » – сказала Тетяна Мазур.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування