Публікація

Для чого приймальням правозахисних організацій проводити публічні заходи?

Олександр Степаненко, координатор громадської приймальні УГСПЛ у Тернополі, написав про те, як це робити з максимальною ефективністю.

10 – 11 квітня в освітньому «Домі прав людини», що в околицях Чернігова, пройшов семінар «Інформаційно-просвітницькі заходи приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини». Подія зібрала 25 учасників з усіх регіонів України.

Мотивацією учасників семінару слугувало усвідомлення того, що приймальні мають розширювати спектр власної діяльності. Адже, як правозахисна організація, що не веде прийому громадян, не може вважатися дієвою, так і громадська приймальня, діяльність якої обмежена вузькими рамками робочого офісу – не досягне поставлених цілей у повній мірі.

А ціль громадських приймалень полягає звісно ж не в тому, аби просто роздавати юридичні поради. За великим рахунком, перед ними стоїть завдання формувати Громадянина: свідомого, інформованого, діяльного, відповідального за себе, громаду та країну. Важливо також систематично і голосно нагадувати владі про її обов’язок дотримуватися прав людини. Нарешті, публічні інформаційні заходи дозволять зробити правозахисну організацію та її приймальню видимою – для її потенційних клієнтів, влади та ЗМІ.

Учасники семінару розпочали з того, що визначилися із загальними принципами проведення інформаційно-просвітницьких заходів, які  мали б сприяти їхній максимальній ефективності. Зокрема йшлося про те, що вочевидь вичерпує себе формат традиційної лекції: з одним оратором і пасивною аудиторію. Отже за будь-якої форми проведення публічного заходу – круглого столу, прес-конференції, диспуту, майстер-класу, форум-театру, «живої бібліотеки» – необхідно максимально реалізувати прагнення до діалогу.

16d07d81-bf4b-4b18-aa40-98aaf094910c

Важливо, щоб проблема, якій присвячено той чи інший захід була справді актуальною у даний момент для регіону, в якому він проводиться. Найчастіше проблеми, з якими нам доводиться стикатися, є непростими. Такими, що не мають єдиного правильного способу вирішення. Відтак, говорячи про них, слід демонструвати толерантність та повагу до думки інших співрозмовників.

Поза сумнівом, важливим є і стиль дискусії: уникнення агресії, мови ворожнечі, надмірної екзальтації. Ефективність публічного заходу буде досягнуто максимально, якщо інформацію про нього активно поширювати – через ЗМІ, власні сайти організацій та соціальні мережі.  

Ну і звісно ж, основою успіху заходу завжди були і залишаються компетентність та фаховість його організаторів, глибоке знання ними предмету розмови.

Значну частину робочого часу учасники семінару приділили плануванню, крок за кроком, кампаній на захист громадських інтересів, складовими яких є публічні заходи.

Нарешті, було досягнуто згоди щодо проведення впродовж року чотирьох спільних інформаційно-просвітницьких заходів – усією мережею приймалень УГСПЛ.  Ними  цього року стануть: заходи до Дня свободи преси (3 травня), Дня захисту жертв тортур (26 червня), скоординована інформаційна кампанія до 40-річчя  створення Української Гельсінської групи (9 листопада). Ну і звісно – спільні заходи до Міжнародного дня прав людини 10 грудня. У чотирьох групах учасників було окреслено можливі сценарії проведення кожного з цих заходів. Конкретним організаціям залишається лише обрати найбільш підходящий та творчо реалізувати його в обраній цільовій групі.

Програма семінару загалом виявилася дуже насиченою – часом складалося враження, що для ґрунтовної проробки окремих питань постійно бракувало хвилин, годин, а можливо й окремого робочого дня.

Отже – подяка за завзяття і цікаву програму тренерам та експертам семінару: Владиславі Каневській, Ярославу Мінкіну, Максиму Єлігулашвілі та Максиму Щербатюку. А за гостинність – господарям «Дому прав людини».

P.S. Все  було настільки захоплюючим, що за швидким плином регламентованого часу непросто було помітити, як пізно ввечері зграйка диких гусей пролетіла на північ зі своїм неповторним свистом крил. Як опівночі луки над Десною наповнюються пташиним тьохканням, як бруньки на вишнях вже от-от розкриються… як «Там, у цвітінні – Йому величання готове. Новонавернений там у спорідненні, де в павітрах луків сумирливі сестри й братове» (це вже Рільке).

 

Підготував Олександр Степаненко

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування