Публікація

Держдепартамент США представив доповідь про стан з правами людини в Україні 2012

Резюме звіту

Україна є республікою з президентсько-парламентською формою правління. Конституція передбачає, що президент обирається шляхом прямого голосування, парламент (Верховна Рада) є однопалатним, a прем’єр-міністр призначається президентом за згодою парламенту.  Парламентські вибори, що відбулися 28 жовтня, становили крок назад від демократичного поступу, досягнутого під час інших нещодавніх загальнодержавних виборів. Силові відомства в цілому  були підзвітні цивільній владі.

Найбільш серйозною проблемою в галузі прав людини у цьому році залишалося політично вмотивоване ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Другою найбільш важливою проблемою була невідповідність парламентських виборів 28 жовтня міжнародним стандартам чесності та прозорості.   Третьою основною проблемою у сфері прав людини було посилене втручання у діяльність засобів масової інформації та тиск на них з боку влади, у тому числі й терпиме ставлення влади до зростання рівня насильства щодо журналістів.

До інших проблем прав людини належали: зловживання проти осіб, що перебували під вартою, включно з побиттям і катуванням затриманих та ув’язнених, жорсткі й шкідливі для здоров’я умови у в’язницях і місцях утримання під вартою, неефективна і корумпована судова система, свавільне й тривале досудове затримання, недостатнє забезпечення прав шукачів притулку, широко розповсюджена корупція у всіх гілках влади, тиск з боку влади на неурядові організації (НУО), побутове насильство проти жінок та жорстоке поводження з дітьми, суспільна дискримінація і переслідування представників релігійних та національних меншин, торгівля людьми, зростання числа проявів дискримінації та насильства проти лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерних людей (ЛГБТ), а також дискримінація людей з ВІЛ/СНІД, котра загрожувала перспективі їхнього лікування.

Загалом, влада не притягала до відповідальності співробітників силових відомств, які вчинили зловживання, особливо, щодо ув’язнених і представників меншин. Випадки притягнення до відповідальності за корупцію, які часто мали місце, нерідко піддавалися критиці як вибіркові і політично вмотивовані. Безкарність була проблемою у всіх органах влади.

Україна є республікою з президентсько-парламентською формою правління. Конституція передбачає, що президент обирається шляхом прямого голосування, парламент (Верховна Рада) є однопалатним, a прем’єр-міністр призначається президентом за згодою парламенту.  Парламентські вибори, що відбулися 28 жовтня, становили крок назад від демократичного поступу, досягнутого під час інших нещодавніх загальнодержавних виборів. Силові відомства в цілому  були підзвітні цивільній владі.

Найбільш серйозною проблемою в галузі прав людини у цьому році залишалося політично вмотивоване ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Другою найбільш важливою проблемою була невідповідність парламентських виборів 28 жовтня міжнародним стандартам чесності та прозорості.   Третьою основною проблемою у сфері прав людини було посилене втручання у діяльність засобів масової інформації та тиск на них з боку влади, у тому числі й терпиме ставлення влади до зростання рівня насильства щодо журналістів.

До інших проблем прав людини належали: зловживання проти осіб, що перебували під вартою, включно з побиттям і катуванням затриманих та ув’язнених, жорсткі й шкідливі для здоров’я умови у в’язницях і місцях утримання під вартою, неефективна і корумпована судова система, свавільне й тривале досудове затримання, недостатнє забезпечення прав шукачів притулку, широко розповсюджена корупція у всіх гілках влади, тиск з боку влади на неурядові організації (НУО), побутове насильство проти жінок та жорстоке поводження з дітьми, суспільна дискримінація і переслідування представників релігійних та національних меншин, торгівля людьми, зростання числа проявів дискримінації та насильства проти лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерних людей (ЛГБТ), а також дискримінація людей з ВІЛ/СНІД, котра загрожувала перспективі їхнього лікування.

Загалом, влада не притягала до відповідальності співробітників силових відомств, які вчинили зловживання, особливо, щодо ув’язнених і представників меншин. Випадки притягнення до відповідальності за корупцію, які часто мали місце, нерідко піддавалися критиці як вибіркові і політично вмотивовані. Безкарність була проблемою у всіх органах влади.

Повний звіт про дотримання прав людини в Україні за 2012 р. (англійською)

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування