Публікація

Чи знають студенти про право на інформацію?

Громадська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини в Луцьку підтримала акцію «Я МАЮ ПРАВО ЗНАТИ».

У середу, 28 вересня, в рамках Всеукраїнської мережевої акції, організованої випускниками Всеукраїнської програми «Розуміємо права людини», відбулося опитування студентів щодо знання ними свого права на доступ до публічної інформації, доступності інформації та дотримання органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності  Закону України «Про доступ до публічної інформації». Респонденти також отримали тематичні роздаткові матеріали і приєдналися до акції у соціальних мережах із зазначенням відповідних хештегів.

Організували акцію випускники Всеукраїнської освітньої програми “Розуміємо права людини” одночасно в 8 містах України – Києві, Вінниці, Луцьку, Дніпрі, Ужгороді, Львові, Чернігові та Івано-Франківську.

dsc_9639

У Луцьку організацію акції координувала випускниця ХІІ Всеукраїнської школи з прав людини для молодих активістів, координаторка освітніх програм Громадської приймальні УГСПЛ Тетяна Карпів.

«Мета нашої акції – інформування молоді про право на доступ до публічної інформації та законодавчих механізмів, які його регулюють. Знання законів, які забезпечують доступ до інформації, є важливим для всіх, одначе, саме майбутні журналісти використовуватимуть його у своїй професійній діяльності. Тому у нашій акції  взяли участь найперше студенти факультету філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки», – каже координаторка.

dsc_9687

Всього в опитування взяли участь 35 студентів та студенток.

20,5% опитаних не знає про своє право на подання запитів про доступ до публічної інформації. 2 % студентів робили більше п’яти запитів, 27 % – робили від одного до п’яти запитів , а 71 % зовсім не робили запитів про доступ до публічної інформації.  Тобто, використали своє право 29% студентів.

dsc_9645

Опитування показало, що найчастіше студентів цікавлять запити щодо роз’яснення належних особам прав. Четверо опитаних просили інформацію про виконані дії розпорядником інформації, стільки ж відзначили, що робили запит щодо інших варіантів, наприклад, дій Луцької міської ради. 3 студенти відповіли, що їх цікавило отримання інформації про прийняті розпорядником інформації рішення, таку ж кількість цікавила інформація про заплановані дії розпорядника інформації.

Найчастіше у студентських запитах розпорядником публічної інформації є орган місцевого самоврядування. 32% опитаних відповіли, що надсилали запити саме до органів місцевого самоврядування, 21%  до адміністрації ВНЗ, 12% – зверталися до органів державної влади і стільки ж – 11% – зверталися до інших розпорядників інформації (на жаль, не вказали до яких саме).  

dsc_9648

Щодо способу отримання інформації, то найчастіше студенти використовували запити через електронну пошту – 29 % опитаних. Ще 18 % респондентів використовували письмові запити , 29% – усне звернення, 12 % користувалися іншими способами отримання публічної інформації (не конкретизували), і 9 % опитаних користувалися зверненням по телефону (факсу).

20% студентів стикалися із випадками порушення термінів підготовки та видачі відповіді на запит про доступ до публічної інформації. Цікаво, що дехто відзначив, що порушниками була адміністрація ВНЗ, до якої зверталися в усній формі (до речі, для звернення до адміністрації ВНЗ студенти зазвичай  обирають саме усну форму звернення). Також порушниками були й органи місцевого самоврядування (порушення термінів відповіді та підготовки інформації на письмовий запит та запит на електронну пошту) та органи державної влади.

dsc_9650

На думку студентів, ефективному (своєчасному/в повному обсязі) отриманню публічної інформації заважає (це питання студенти оцінювали оцінками від 1 до 5 балів, у відповідності до актуальності питання):

  • незнання студентами своїх прав та неготовність здійснювати активні дії – 101 бал;
  • невиконання уповноваженими працівниками розпорядників інформації вимог нормативно-правових актів , що стосуються доступу до публічної інформації – 85 балів;
  • неможливість відстеження процесу проходження подання запитів – 89 балів;
  • відсутність відповідальності за ігнорування запитів чи використання формалізованих «відписок» – 95 балів;
  • інші причини – 21 бал.

dsc_9683

35% опитаних вважають, що інформація серед студентів про їхнє право на доступ до публічної інформації радше не поширена, 24% вважають, що радше поширена, ще 24 % важко відповісти на це питання, а 12 % вважають, що інформація зовсім не поширена.

«Наша громадська приймальня активно працює над просвітницьким напрямом, тож отримані дані використаємо у своїй роботі із студентською молоддю, зокрема, для впровадження заходів з підвищення рівня обізнаності студентів щодо їхніх прав», – резюмує Тетяна Карпів.

Для довідки:

Відзначення Міжнародного дня права знати було запропоновано на Зустрічі громадських організацій із захисту свободи інформації, яка відбулася 28 вересня 2002 року в столиці Болгарії – Софії.  В цей день Мережа захисників права на доступ до інформації, створена в Україні, щорічно проводить заходи з метою роз’яснення серед населення права на доступ до публічної інформації. Саме ця дата визначена як «Міжнародний день права знати».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування