Наприкінці серпня 2016 року Українська Гельсінська спілка від імені брата Євгена Панова, Ігоря, направила до Європейського суду з прав людини запит з проханням застосувати правило 39 щодо заявника, оскільки існувала серйозна загроза застосування до нього катування з боку російських правоохоронців.

Розповідає адвокат, який співпрацює з Центром Стратегічних Справ Української Гельсінської Спілки з прав людини, Олександр Заруцький:

«Європейський суд по цьому листу розпочав комунікацію поміж урядами України та Росії, щоб зібрати всі документи та пояснення про травми. В результаті Європейський суд отримав від Росії документи щодо стану здоров’я Панова, в яких описані його скарги та травми, і Росія сама буде розслідувати, як він отримав ці травми. Європейський суд цим задовольнився та прийняв рішення відмовити у застосуванні правила 39 (екстрадиції Панова до України — О.Ш.). Є декілька адвокатів, але жоден з них не зміг потрапити на побачення до Панова. Від всіх він відмовлявся, навіть не зустрічаючись із ними. Чи була ця відмова добровільною, ми за таких обставин не можемо достовірно стверджувати. Ми схиляємося до версії, що всі ці відмови не могли бути добровільними. Фіксація тілесних ушкоджень відбувалася тільки представниками Російської Федерації, а іншими незалежними джерелами підтверджена бути не може».

Директор Центру Стратегічних Справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало:

«Фактично ми отримали підтвердження від Росії того, що Панова катували. Ми отримали підтвердження про те, що тілесні ушкодження, які він отримав, мали місце та їх зафіксували лікарі. Повністю підтверджується версія самого Панова, що до 12 серпня його жорстоко катували для того, щоб отримати зізнання. 13 серпня було проведене дослідження, яке зафіксувало низку тілесних ушкоджень. І після цього він потрапляє у повну ізоляцію. До недавнього часу до нього не міг пробитися жоден незалежний адвокат. Виходить, що всі свідчення, які він давав до того були отримані під тиском та тортурами».