Публікація

Українські урядовці, парламентарі та громадськість виступили на захист російського історика Юрія Дмитрієва

В Росії ув’язнили науковця, який відкрив масові поховання в Сандармосі та оприлюднював імена катів з КГБ. Українська громадськість протестує проти ймовірного вироку в 15 років.

«Арешт голови Карельського „Меморіалу“ Юрія Дмитрієва — це помста російської влади за розкриття виконавців репресій у 1930-х роках», — йдеться в оприлюдненому сьогодні зверненні українських урядовців, парламентарів, правозахисників, істориків та громадських діячів.

13 грудня 2016 року Федеральна служба безпеки РФ заарештувала історика, голову карельського відділення Міжнародного історико-просвітницького, правозахисного і благодійного товариства “Меморіал” Юрія Дмитрієва. За повідомленням радіо “Ехо Москви”, офіційною причиною арешту пана Дмитрієва стало кримінальне звинувачення у виготовленні дитячої порнографії. Громадськість вважає цей арешт розплатою російської влади за розкриття істориком виконавців репресій  у 1930-х роках, та виступила із заявою на захист пана Дмитрієва.

«Такий привід для арешту пана Дмитрієва змушує згадати практику КГБ, який мав звичку „шити“ дисидентам кримінальні статті, зокрема, В’ячеславу Чорноволу інкримінували зґвалтування, а Зиновію Антонюку — „дармоїдство“, попередньо не даючи йому жодної можливості влаштуватися хоч на якусь роботу. Ситуація навколо Юрія Дмитрієва є яскравим свідченням того, що в сучасній Росії справді повертаються до практики сталінських і брєжнєвських часів із тотальним беззаконням і тероризуванням власних громадян», — йдеться у поширеній сьогодні заяві українських істориків, урядовців, парламентарів та правозахисників.

Фото: Олена Халімон

Звернення до міжнародної громадськості з проханням виступити на захист Дмітрієва підписали:

– Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Голови парламентських комітетів Ганна Гопко, Вікторія Сюмар та Микола Княжицький;

– правозахисники Олександр Павліченко, Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, Захаров Євген, директор Харківської правозахисної групи, Матвійчук Олександра, голова правління Центру громадянських свобод, Тополевська Лідія, директорка Центру правових і політичних досліджень “СІМ”;

– історики: Андрій Когут, директор Архіву СБУ, Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Забілий Руслан, директор Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”, Стасюк Олеся, директорка Національного музею “Меморіал жертв Голодомору”, Ісаюк Олеся, представниця Центру досліджень визвольного руху;

– громадські діячі Романюк Оксана, виконавча директорка Інституту масової інформації, Шамайда Тарас, співкоординатор Руху добровольців “Простір свободи”, Слабоспицький Олег, координатор Громадського сектору Євромайдану, Розкладай Ігор, головний експерт групи “Політика національної пам’яті” Реанімаційного пакету реформ, Супрун Марко, в.о. директора Ініціативи “Захист патріотів”.

Незадовго до арешту Ю. Дмитрієва “Меморіал” зібрав і виклав у мережу Інтернет базу працівників органів державної безпеки Радянського Союзу під час Великого терору. Пан Дмитрієв та його колеги провели гігантську роботу зі встановлення імен, прізвищ, звань, місць служби та інших даних працівників радянської держбезпеки у 1930-х роках. Незабаром після оприлюднення бази на адресу “Меморіалу” почали надходити недвозначні “рекомендації” згорнути проект та погрози.

“Ми висловлюємо свою підтримку Юрію Дмитрієву та тверду впевненість у тому, що справедливість рано чи пізно візьме гору, а злочинці комуністичного режиму будуть покарані”, – говориться в спільній заяві. – “Ситуація навколо пана  Дмитрієва є яскравою демонстрацією того, що чекає як добросовісних дослідників історії ХХ століття, так і всіх прихильників вільної думки і слова там, куди може дотягнутися своїми руками Росія – спадкоємиця сталінського СРСР”.

Нагадаємо, що для українців постать Юрія Дмитрієва має особливе значення, тому що саме він віднайшов поховання жертв розстрілів у Сандармосі, де у 1937 році співробітники НКВД розстріляли більше тисячі представників української культурної еліти. Зокрема, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Антона  Крушельницького з двома синами, Миколу Зерова, Валер’яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Григорія Епіка та інших. Довгий час їхнє місце захоронення було невідоме, і тільки  у 1998 році Юрій Дмитрієв розшукав братську могилу української модерної культури.

Звернення до міжнародної громадськості на захист Юрія Дмітрієва (Росія)

 Арешт Юрія Дмитрієва – це помста російської влади за розкриття виконавців репресій  у 1930-х роках

13 грудня 2016 року Федеральна служба безпеки РФ заарештувала історика, голову карельського відділення Міжнародного історико-просвітницького, правозахисного і благодійного товариства “Меморіал” Юрія Дмитрієва. Ми розцінюємо цей арешт як репресії щодо історика-професіонала, “покарання” за оприлюднення імен і прізвищ працівників НКВД – безпосередніх виконавців репресій і винуватців загибелі сотень тисяч невинних людей.

Незадовго до арешту пана Дмитрієва “Меморіал” зібрав і виклав у мережу Інтернет базу працівників органів державної безпеки Радянського Союзу в 1935-1939-му роках, тобто під час Великого терору. Організатори й виконавці масового терору ставили за мету позбавити підкорені Москвою народи власної політичної, культурної, господарської еліти й довести тих, хто залишився в живих, до стану безмовних рабів.  Пан Дмитрієв та його колеги провели гігантську роботу зі встановлення імен, прізвищ, звань, місць служби та інших даних працівників радянської держбезпеки у 1930-х роках.

За повідомленнями правозахисників, незабаром після оприлюднення бази на адресу “Меморіалу” почали надходити недвозначні “рекомендації” згорнути проект, а також погрози. Така вкрай нервова реакція “власть імущих” та невідомих “активістів” промовисто свідчить про те, що самі виконавці репресій та їхні нащадки чудово розуміють, що були виконавцями злочину і заслуговують на покарання. А також що оприлюднення імен конкретних злочинців – це вже велика допомога тим, хто прагне розкрити таємниці епохи терору.

У ситуації, що склалася, ми висловлюємо свою підтримку Юрію Дмитрієву та тверду впевненість у тому, що справедливість рано чи пізно візьме гору, а злочинці комуністичного режиму будуть покарані.

За повідомленням радіо “Ехо Москви”, причиною арешту пана Дмитрієва стало звинувачення у виготовленні та поширенні дитячої порнографії. Такий привід для арешту пана Дмитрієва змушує згадати практику Комітету державної безпеки СРСР, який мав звичку “шити” дисидентам кримінальні статті, зокрема, В’ячеславу Чорноволу інкримінували зґвалтування, а Зиновію Антонюку — “дармоїдство”, попередньо не даючи йому жодної можливості влаштуватися хоч на якусь роботу. Ситуація навколо Юрія Дмитрієва є яскравим свідченням того,  що в сучасній Росії справді повертаються до практики сталінських і брєжнєвських часів із тотальним беззаконням і тероризуванням власних громадян. Ситуація навколо пана  Дмитрієва є яскравою демонстрацією того, що чекає як добросовісних дослідників історії ХХ століття, так і всіх прихильників вільної думки і слова там, куди може дотягнутися своїми руками Росія – спадкоємиця сталінського СРСР.

Для українців постать Юрія Дмитрієва має особливе значення, тому що саме він віднайшов поховання жертв розстрілів у Сандармосі. Нагадуємо, що в листопаді 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія) співробітники НКВД, серед них капітан М. Матвєєв, розстріляли більше тисячі представників української культурної еліти, зокрема, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Антона  Крушельницького з двома синами, Миколу Зерова, Валер’яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Григорія Епіка та інших. Довгий час їхнє місце захоронення було невідоме, й тільки  у 1998 році Юрій Дмитрієв розшукав братську могилу української модерної культури. З цього часу урочище Сандармох стало місцем щорічної прощі-паломництва українців.

Арешт Юрія Дмитрієва є політично вмотивованим, що неприпустимо в сучасному цивілізованому демократичному світі. Закликаємо міжнародну громадськість й особливо правозахисні організації виступити на підтримку Юрія Дмитрієва.

В’ятрович Володимир, голова Українського інституту національної пам’яті

Гопко Ганна, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах

Княжицький Микола, Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності

Сюмар Вікторія, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики

Когут Андрій, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Патриляк Іван, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Павліченко Олександр, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини

Захаров Євген, директор Харківської правозахисної групи

Ісаюк Олеся, представниця Центру досліджень визвольного руху

Матвійчук Олександра, голова правління Центру громадянських свобод

Романюк Оксана, виконавча директорка Інституту масової інформації

Шамайда Тарас, співкоординатор Руху добровольців “Простір свободи”

Слабоспицький Олег, координатор Громадського сектору Євромайдану

Тополевська Лідія, директорка Центру правових і політичних досліджень “СІМ”

Забілий Руслан, директор Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”

Стасюк Олеся, директорка Національного музею “Меморіал жертв Голодомору”

Розкладай Ігор, головний експерт групи “Політика національної пам’яті” Реанімаційного пакету реформ

Супрун Марко, в.о. директора Ініціативи “Захист патріотів”

Арест Юрия Дмитриева – месть российских властей за раскрытие исполнителей репрессий в 1930-х годах

13 декабря 2016 Федеральная служба безопасности РФ арестовала историка, председателя карельского отделения Международного историко-просветительского, правозащитного и благотворительного общества “Мемориал” Юрия Дмитриева. Мы расцениваем этот шаг как репрессии в отношении историка-профессионала, посредством которых официальная власть “наказывает” его за обнародование имен и фамилий сотрудников НКВД – непосредственных исполнителей репрессий и виновников гибели сотен тысяч невинных людей.

Незадолго до ареста господина Дмитриева “Мемориал” собрал и выложил в Интернет базу сотрудников органов государственной безопасности Советского Союза в 1935-1939 годах, в период Большого террора. Целью организаторов и исполнителей массового террора было лишение подконтрольных Москве народов собственных политических, культурных и экономических элит и доведение оставшихся в живых до состояния безмолвных рабов. Господин Дмитриев и его коллеги провели гигантскую работу по установлению имен, фамилий, званий, мест службы и других данных сотрудников советской госбезопасности в 1930-х годах.

По сообщениям правозащитников, вскоре после публикации базы в сети в адрес “Мемориала” начали поступать угрозы и недвусмысленные  “рекомендации” закрыть проект. Такая крайне нервная реакция “власть имущих” и неизвестных “активистов” красноречиво свидетельствует о том, что сами исполнители репрессий и их потомки прекрасно понимают, что это было преступление, которое заслуживает наказания. А также что обнародование имен конкретных преступников – это большая помощь тем, кто стремится раскрыть тайны эпохи Большого террора.

В сложившейся ситуации мы выражаем свою поддержку Юрию Дмитриеву и твердо уверены, что справедливость рано или поздно восторжествует, а преступники коммунистического режима будут наказаны.

По сообщению радио “Эхо Москвы”, Юрий Дмитриев арестован по обвинению в изготовлении и распространении детской порнографии. Такой повод для ареста заставляет вспомнить практику советского Комитета государственной безопасности, который “шил” диссидентам криминальные статьи: например, Вячеславу Черноволу инкриминировали изнасилование, Зиновию Антонюку – “тунеядство”, предварительно не давая ему возможности устроиться хоть на какую-то работу. Ситуация вокруг Юрия Дмитриева является ярким свидетельством того, что в современной России действительно возвращаются к практике сталинских и брежневских времен с полным беззаконием и терроризированием собственных граждан. Она также демонстрирует, что ждет как добросовестных исследователей истории ХХ века, так и всех сторонников свободной мысли и слова там, куда может дотянуться своими руками Россия – наследница сталинского СССР.

Для украинцев фигура Юрия Дмитриева имеет особое значение, так как именно он нашел место захоронения жертв расстрелов в Сандармохе. Напоминаем, что в ноябре 1937 года в урочище Сандармох (Карелия) сотрудники НКВД, среди них капитан М. Матвеев, расстреляли более тысячи представителей украинской культурной элиты, в том числе Николая Кулиша, Леся Курбаса, Антона Крушельницкого с двумя сыновьями, Николая Зерова, Валериана Полищука, Мирослава Ирчана, Григория Эпика и многих других. Долгое время место захоронения этих невинно убиенных жертв было неизвестно, и только в 1998 году Юрий Дмитриев разыскал братскую могилу представителей украинской культуры. С того времени урочище Сандармох стало местом ежегодного паломничества украинцев.

Арест Юрия Дмитриева является политически мотивированным, что недопустимо в современном цивилизованном демократическом мире. Призываем международную общественность,  особенно правозащитные организации, выступить в поддержку Юрия Дмитриева.

Въятрович Володымыр, глава Украинского института национальной памяти

Гопко Ганна, глава Комитета Верховной Рады Украины по вопросам иностранных дел

Княжицкий Мыкола, глава Комитета Верховной Рады Украины по вопросам культуры и духовности

Сюмар Виктория, глава Комитета Верховной Рады по вопросам свободы слова и информационной политики

Когут Андрий, директор Отраслевого государственного архива Службы безопасности Украины

Патрыляк Иван, декан исторического факультета Киевского национального университета им. Тараса Шевченко

Павличенко Олэксандр, глава правления Украинской гельсинкской спилки по правам человека

Захаров Евгэн, директор Харьковской правозащитной группы

Исаюк Олэся, представительница Центра исследований освободительного движения

Матвийчук Олэксандра, глава правления Центра гражданских свобод

Романюк Оксана, исполнительный директор Института массовой информации

Шамайда Тарас, сокоординатор Движения добровольцев “Пространство свободы”

Слабоспицкий Олэг, координатор Гражданского сектора Евромайдана

Тополевская Лидия, директор Центра юридических и политических исследований “СИМ”

Забилый Руслан, директор Национального музея-мемориала “Тюрьма на Лонцкого”

Стасюк Олэся, директор Национального музея “Мемориал жертв Голодомора”

Розкладай Игор, главный эксперт группы “Политика национальной памяти” Реанимационного пакета реформ

Супрун Марко, и.о. директора Инициативы “Защита патриотов”

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Omb_UGSPL_2

Звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та УГСПЛ щодо надання повноважень з розслідування Державній кримінально-виконавчої службі України

Прем’єр-міністру України, Голові Верховної Ради України Міністру юстиції України 21 грудня 2016 року Верховна Рада...

17 Січня 2017

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування