Публікація

Обов’язок батьків утримувати свою дитину (аліменти)

Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду, якщо це не визначено домовленістю між батьками, аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд ураховує:

1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дітей;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

 

Розмір утримання (аліментів)

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, коли розмір аліментів установлюється у твердій грошовій сумі.

Але й у випадку, коли визначений судом розмір аліментів у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, то дитині органами соціального захисту призначається державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частка доходу, яка буде стягуватися як аліменти, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від доходу матері, батька на їхнє утримання, що буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації (п. 2 ст. 184 Сімейного кодексу). Індексація проводиться згідно із Законом «Про індексацію грошових доходів населення».

Знайте!

При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів від 26 лютого 1993 р. N 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

 

Строк, за який призначається утримання (аліменти)

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів для отримання аліментів з відповідача, але не міг їх отримати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за 3 роки.

 

Є можливість зміни розміру утримання (аліментів)

 

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

 

Якщо є заборгованість по аліментах?

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а в разі спору – судом.

Заборгованість за аліментами, присудженими в частці від доходу, визначається на основі фактичного доходу, який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їхнє стягнення.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із доходу, який він одержує. Якщо платник аліментів не працював і не працює, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Водночас, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

 

Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів (стаття 164 ККУ)

Під ухиленням від сплати аліментів розуміються дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь дитини (дітей) аліментів. Це дії чи бездіяльність, що фактично унеможливлюють виконання вказаного обов’язку: пряма відмова від сплати встановлених судом аліментів, приховування доходу, що підлягає облікові при відрахуванні аліментів, зміна місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо.

Ухилення від сплати аліментів на неповнолітніх або непрацездатних дітей є злочином лише у випадку, коло воно є злісним. Поняття злісності визначається в кожному конкретному випадку. Визнання судом ухилення злісним повинно бути належним чином умотивовано у вироку. Про злісний характер ухилення можуть свідчити тривалість ухилення, продовження ухилення після попередження про необхідність виконання свого обов’язку та можливість кримінальної відповідальності з боку судді чи державного виконавця, неодноразові звернення потерпілого чи інших осіб до винної особи з цього приводу тощо.

Не може визнаватися злісним ухилення від сплати аліментів, яке, хоча й тривало значний проміжок часу чи мало систематичний характер, але було вимушеним з боку особи, на яку такий обов’язок покладено законом чи рішенням суду. До таких випадків слід відносити: неможливість знайти роботу, хворобу, не виділення із сімейного бюджету коштів, необхідних для придбання одягу неповнолітній дитині чи для лікування непрацездатної дитини в зв’язку з їх відсутністю тощо.

 

Розстрочка, відстрочка чи звільнення від аліментів

З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла в зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

 

Сплата аліментів після повноліття

Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можутьнадавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється в разі припинення навчання.

 

Стягнення аліментів за кордоном

Відповідно до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном можливо виконати рішення суду України на території 61 країни або на підставі наданих документів прийняти рішення про стягнення аліментів у цих державах.

 

Якщо у вас немає рішення суду про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, вам потрібно подати документи через територіальні управління Міністерства юстиції для розгляду цього питання в іноземній державі. Таке звернення подається позивачем письмово в довільній формі. До нього додається заява про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, а також переклад заяви і документів, що до неї додаються, на офіційну мову тієї країни, де пропонується стягнути аліменти, а якщо це неможливо, – на англійську чи французьку мову. Міністерство юстиції надсилає заяву органу країни, де знаходиться відповідач, протягом місяця від дня її надходження.

 

Порядок виконання рішення українського суду про стягнення аліментів визначений Інструкцією щодо порядку стягнення аліментів за кордоном (затверджена Наказом Мін’юсту № 121/5 від 29 грудня 2006 року).

Щодо країн, які не підписали вищезгадану Конвенцію, існує порядок стягнення аліментів відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (застосовується з Росією, Азербайджаном, Узбекистаном, Казахстаном, Таджикистаном, Вірменією, Киргизією, Молдовою, Грузією та Республікою Білорусь).

 

Громадяни можуть звернутись з питанням про визнання та виконання рішення українського суду про стягнення аліментів як до компетентного органу на території однієї з указаних держав, так і до національного суду, яким винесено відповідне рішення. Для цього необхідно оформити клопотання до якого необхідно додати:

а) рішення або його засвідчену копію, а також офіційний документ про те, що рішення набуло законної сили і підлягає виконанню або про те, що воно підлягає виконанню до набуття законної сили, якщо це не випливає із самого рішення;

 

б) документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена;

 

в) документ, що підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання.

 

Ці документи оформляються відповідним національним судом. На підставі поданих документів суд іншої держави приймає рішення про задоволення зазначеного клопотання або відмову в його задоволенні. Після прийняття позитивного рішення з даного питання, виконання рішення здійснюється в порядку, визначеному законодавством іншої держави.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Правова допомога

Питання юристу онлайн
Питання юристу онлайн

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування