Публікація

Інвентаризація місць несвободи Міністерства оборони України

Структурна побудова державних органів як і багато чого іншого в державі Україна була успадкована від Радянського Союзу. Це повністю стосується і Міністерства оборони – колишнього монстра, «держави у державі» із власним військо-промисловим комплексом, власними правоохоронними органами у вигляді військової служби правопорядку та військової прокуратури і зазвичай із власними камерами тимчасового тримання та тюрмами у вигляді дисциплінарних батальйонів та гауптвахт. Враховуючи це все, дослідницька група долучила військове відомство до списку місць несвободи в Україні, які мають бути охоплені майбутнім НПМ.

Здійснення інвентаризації місць несвободи в Міністерстві оборони, показало, що більшість аспектів діяльності таких місць регламентується наступними нормативними актами: Закон України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України», Наказ Міноборони України № 618 від 16.12.2004 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців», Наказ Міноборони України № 567 від 29.11.2004 «Про затвердження Інструкції про порядок відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні». Розділ складено на основі витягів з цих документів тому, що саме за ними й відбувається поміщення та перебування під вартою в Міністерстві оборони.

В ході дослідження було отримано дані, які свідчать, що станом у структурі військової служби правопорядку у Збройних силах України функціонують такі військові установи де є місця позбавлення волі військовослужбовців:

Гауптвахти ВСП (162 місця) – м. Київ; м. Хмельницький; м. Дніпропетровськ; м. Сімферополь – спеціальні приміщення для нагляду за військовослужбовцями, які засуджені до арешту, узяті під варту або затримані. На гауптвахті Центрального управління Служби правопорядку по місту Києву і Київській області утримуються засуджені, узяті під варту, затримані військовослужбовці чоловічої статі та військовослужбовці-жінки;

Відправлення та прийняття військовослужбовців на гауптвахту Служби правопорядку здійснюється відповідно до вимог пунктів 4 – 11 додатка 12 до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Військовослужбовців, підданих арешту як тимчасовому запобіжному заходові, засуджених військовим судом, відправляють для відбуття арешту на гауптвахту з вмотивованим рішенням суду, а затриманих за підозрою у вчиненні злочину – з постановою відповідного органу в десятиденний строк після одержання такого рішення.

Загалом, на гауптвахті тримають військовослужбовців, заарештованих у дисциплінарному порядку, а також солдатів (матросів), сержантів (старшин), які проходять службу за контрактом. Крім цього, на гауптвахті можуть утримувати:

– військовослужбовців, затриманих відповідними органами за підозрою у вчиненні злочину до прийняття рішення військовим судом, – не більш як 3 доби;

– військовослужбовців Збройних Сил України та військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, а також військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, для яких як запобіжний захід обрано взяття під варту;

– засуджених військовослужбовців Збройних Сил України та військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, а також військовослужбовців інших військових формувань, які відбувають покарання у вигляді арешту та тримаються в умовах ізоляції строком від одного до шести місяців;

– військовослужбовців, засуджених військовим судом, яких направляють до дисциплінарної частини, – до набрання вироком законної сили;

– військовослужбовців, затриманих за порушення військової дисципліни у нетверезому стані (або таких, що не мають документів), до витвереження (або встановлення особи), але не більш як одну добу.

Додаток 12 до Закону України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України», який саме й регламентує діяльність гауптвахт, надає важливу інформацію стосовно цього місця утримання:

– «Усі військовослужбовці, засуджені до арешту, які прибули на гауптвахту, підлягають обов’язковому медичному огляду. Організація медичного огляду та надання медичної допомоги покладається на начальника медичної служби гарнізону» (п. 8);

– «На заарештованих, які не виконують встановлених правил внутрішнього розпорядку на гауптвахті або дозволяють собі порушувати військову дисципліну, накладаються дисциплінарні стягнення начальником органу управління Служби правопорядку в гарнізоні. Розпорядженням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні такі заарештовані можуть бути переведені в одиночні камери, про що начальник гауптвахти робить необхідну позначку в записці про арешт. Арешт військовослужбовців, що накладається на гауптвахті, оформляють повторною запискою про арешт. У такому разі безперервний строк перебування на гауптвахті військовослужбовця не може перевищувати 20 діб» (п.13);

– «Рядових (матросів), які утримуються на гауптвахті в загальних камерах, залучають до занять із стройової підготовки, до вивчення статутів Збройних Сил України і до робіт на військових об’єктах у межах гарнізону, визначених начальником органу управління Служби правопорядку в гарнізоні. Тривалість робіт – до 8 годин на добу. Військовослужбовців, яких тримають в одиночних камерах, до роботи та занять не залучають» (п. 14);

– «Тривалість сну для заарештованих передбачено 8 годин на добу в нічний час. Спати або лежати вдень заарештованим заборонено. Після підйому нари прибирають, відкидні нари беруть на замок» (п. 14);

– «Заарештовані мають митися в лазні раз на тиждень у дні й години, визначені начальником органу управління Служби правопорядку в гарнізоні. У ці самі дні проводять медичний огляд заарештованих» (п.22);

– «Заарештованих забезпечують харчуванням за нормою основного солдатського пайка» (п. 23);

– «Контроль за додержанням законності та порядку утримання засуджених до арешту військовослужбовців здійснює начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні. Начальником чергової зміни на гауптвахті Служби правопорядку, де утримуються засуджені військовослужбовці, призначається офіцер (прапорщик)» (п. 28);

– «Засуджені тримаються на гауптвахтах Служби правопорядку в окремих камерах по 2-5 осіб у кожній за категоріями військовослужбовців, при цьому на одного засудженого відводиться площа з розрахунку не менш як 2,5 кв. м, об’єм повітря має бути 9-12 куб. м на одну особу. Вікна камер на гауптвахті Служби правопорядку повинні бути завширшки 0,5 м і заввишки 0,9 м та обладнані зсередини металевими ґратами, звареними між собою, які унеможливлюють доступ до скла. Температура в камерах повинна бути не нижче 18 градусів» (п. 34);

Звільнення засуджених військовослужбовців із гауптвахти Служби правопорядку здійснюється у відповідності з вимогами пунктів 47 – 49 додатка 12 до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

Підставами для звільнення засуджених військовослужбовців від відбування покарання є:

– відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;

– акт амністії;

– акт про помилування;

– скасування вироку суду або закриття кримінальної справи;

– умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

– у разі смерті або тяжкої хвороби рідних заарештованого, а також за будь-якого стихійного лиха, що зазнала його сім’я, військовослужбовця можуть звільнити до закінчення строку арешту за наказом начальника органу управління Служби правопорядку.

Військовослужбовців, заарештованих за рішенням суду або затриманих правоохоронними органами, звільняє начальник гауптвахти Служби правопорядку на підставі рішення суду або відповідного правоохоронного органу.

Підстави звільнення узятих під варту військовослужбовців є:

– скасування запобіжного заходу;

– зміна запобіжного заходу;

Постанова, вирок або ухвала суду про звільнення узятих під варту військовослужбовців підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув’язнення.

Дисциплінарний батальйон ВСП (90 місць) – м. Київ

Саме в дисциплінарному батальйоні здійснюється відбування покарання засуджених військовослужбовців строкової військової служби на строк від 6 місяців до 2 років. Дисциплінарний батальйон є військовою частиною, яку утримують на окремому штаті, яким передбачено штатно-посадові категорії осіб офіцерського складу на один ступінь вище від аналогічних штатно-посадових категорій батальйону. Військовослужбовців, засуджених до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, до набрання вироком законної сили тримають на гауптвахтах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Строк відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні обчислюється з дня, визначеного вироком суду, з урахуванням, відповідно до статей 72, 73 Кримінального кодексу України, часу тримання засудженого в місцях попереднього ув’язнення. До дисциплінарного батальйону засудженого військовослужбовця направляють на підставі вироку суду, який набрав законної сили. З моменту отримання розпорядження суду начальник органу управління Служби правопорядку, у зоні діяльності якого розташована гауптвахта, на якій утримувався засуджений військовослужбовець, в триденний строк відправляє його у дисциплінарний батальйон під конвоєм.

До відправки засуджених військовослужбовців до дисциплінарного батальйону організувати їх медичний огляд, у тому числі і тих, які утримувалися у слідчих ізоляторах Державної пенітенціарної служби України та інших місцях попереднього ув’язнення, про що зробити відповідний запис у медичній книжці.

Прийом засуджених військовослужбовців, які прибули до дисциплінарного батальйону, здійснюється у спеціально обладнаній на контрольно-пропускному пункті кімнаті одним із заступників командира дисциплінарного батальйону спільно зі старшим помічником начальника штабу (з кадрів і стройової частини), представниками речової та медичної служб. Усі засуджені військовослужбовці, які прибули до дисциплінарного батальйону, підлягають обов’язковому медичному огляду, а їх обмундирування і натільна білизна – спеціальній обробці.

Зазначимо, що для дисциплінарного батальйону встановлений шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Розпорядок дня у дисциплінарному батальйоні встановлюється командиром батальйону. У розпорядку дня має бути передбачено роботу на виробництві не менше як 8 годин, нічний сон – 8 годин на добу, приймання їжі – три рази на день. Планується по одному дню на тиждень для навчальних занять та парко-господарських робіт. На прохання засуджених військовослужбовців або за ініціативою релігійних організацій може бути проведено богослужіння, релігійні обряди, час і умови здійснення яких визначає командир дисциплінарного батальйону.

Засуджених військовослужбовців звільняють з дисциплінарного батальйону за таких підстав:

– після відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;

– в силу акта амністії;

– у зв’язку з помилуванням;

– у зв’язку з винесенням судом ухвали (постанови, рішення) про умовно-дострокове звільнення або звільнення від відбування покарання через хворобу.

Засуджені військовослужбовці, які відбувають покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні і визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров’я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, звільняються судом від покарання за поданням командира дисциплінарного батальйону і висновком військово-лікарської комісії.

Військовослужбовців, звільнених з дисциплінарного батальйону, направляють для подальшого проходження строкової військової служби, як правило, в ті ж військові частини, в яких вони проходили службу до засудження.

Спеціальні палати військового лікувального закладу (12 місць) – 2 з них обладнані у Головному військово-медичному клінічному центрі (м. Київ), інші спеціальні палати обладнано у військових лікувальних закладах, які розташовані у тих же містах де і Гауптвахти (м. Хмельницький; м. Дніпропетровськ; м. Сімферополь) – приміщення у військових лікувальних закладах Збройних Сил України, в яких розміщуються для лікування хворі за висновком лікаря військовослужбовці, які засуджені до арешту, узяті під варту або затримані;

Камери тимчасово затриманих (кімнати для тимчасово затриманих військовослужбовців) – камери для тимчасово затриманих військовослужбовців, які обладнуються на гауптвахтах Служби правопорядку, та кімнати для тимчасово затриманих військовослужбовців, які обладнуються у будинках (приміщеннях) органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі – Служба правопорядку), до складу яких гауптвахти не входять.

Слід особливо відзначити, що Додаток 12 до Закону України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» вказує що, «якщо гауптвахта Служби правопорядку розташована на великому віддаленні, з дозволу начальника гарнізону (командира з’єднання) у військових частинах може обладнуватися спеціальна кімната для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців (камера тимчасово затриманих). Контроль за перебуванням тимчасово затриманих у такому разі покладається на чергового військової частини (корабля). Строк перебування військовослужбовців у камерах тимчасово затриманих – до доби».

У КТЗ можуть утримуватися:

– військовослужбовці, затримані за порушення військової дисципліни у нетверезому стані (або такі, що не мають документів), до витвереження (або встановлення особи), але не більше як одну добу;

– військовослужбовці, затримані відповідними органами за підозрою у вчиненні злочину, до прийняття рішення судом – не більше як три доби.

Строк тримання в КТЗ затриманих військовослужбовців обчислюється з моменту їх доставлення до органу управління Служби правопорядку для складання протоколу.

Прийняття затриманих військовослужбовців у КТЗ здійснюється на підставі протоколів про адміністративне затримання, які складаються уповноваженими на те посадовими особами органів управління Служби правопорядку у відповідності з вимогами КУпАП.

Підставою для звільнення затриманих військовослужбовців із КТЗ є рішення начальника органу управління Служби правопорядку, а військовослужбовців, затриманих відповідними органами за підозрою у вчиненні злочину, звільняють на підставі рішення начальника відповідного правоохоронного органу.

Наприкінці зауважимо, що нагляд за законністю, а разом із тим і право відвідувати місця несвободи у Міністерстві оборони України належить військовим прокуратурам гарнізонів.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: